Вибір у вас є завжди. Запитайте себе, чи він того вартий. (с)

Нарешті прочитала роман “Танці з кістками” Андрія Сем’янківа. Андрій Сем’янків відомий як автор блогу Med GOblin. Це його перший фікшн. І одразу виграв премію “Книга року ВВС-2022”. І це доволі гарний трилер, або ж як його презентують “медичний трилер”.

Якщо коротко, то це історія про патологоанатома Северина, який не може вчасно зупинитися. Ось анотація до книги:

Проста, на перший погляд, історія про патологоанатома-невдаху. Северина не цінують на роботі й мало платять, з особистим життям чоловіка відбувається щось незрозуміле, самооцінка на нулі. Тож перебуваючи практично на дні, він одразу ж хапається за можливість підзаробити. Так, пропозиція не зовсім легальна, так, навряд чи можна чекати чогось доброго від ринку трансплантації органів, але так спокусливо нарешті влаштувати собі забезпечене життя. Зрештою, Северин має забрати в уже мертвих людей якусь дрібничку, те, що їм і так не потрібно. Поки що у мертвих людей, поки що дрібничку.

Крок за кроком, рішення за рішенням патологоанатом змінюється, трансформується — так в усіма зневаженого чоловіка на межі алкоголізму спершу проростає впевненість у собі, а за нею і безпринципність. 

Скоївши один злочин, він набагато легше вчиняє інший, а за ним і наступний. Те, що вчора Северин вважав неприпустимим, стає новою нормою. Та й узагалі виникає питання: чи здатен він тепер зупинитися і як далеко може зайти?

Продовжувати читання Танці з кістками – Андрій Сем’янків, 2022 →

Рік, у нас така класна робота. Нам так пощастило, правда ж? (с)

Усі кіномани знають режисера Квентіна Тарантіно та його останній фільм “Одного разу в Голлівуді”. А от чи всі книгомани знають про дебютний роман Квентіна Тарантіно “Одного разу в Голлівуді” (Once Upon a Time in Hollywood), це питання.
Не раз ми бачили, коли виходили книжки-сценарії після успішного прокату фільмів. А насправді там майже нічого читати чи дізнатися щось нове. Але не в цей раз.

Ось анотація до книги та трейлер до фільму, якщо хтось ще не дивився (якщо це ви, то мерщій виправляти це, бо він крутий!):

Любовний лист Голлівуду шістдесятих, глибоке занурення у кінематографічний світ його золотої доби, винахідливий гумор – усе це в першому романі Квентіна Тарантіно, де він, не обмежений рамками хронометражу, розгортає епічне полотно сонячних спогадів свого дитинства.
 Знайомі глядачам однойменного фільму серіальний актор Рік Долтон та його дублер (герой війни чи вбивця?) Кліф Бут вписані у дбайливо відтворений стро­катий пейзаж Лос-Анджелеса 1969 року, де їхні сусіди — блискучий Роман Поланскі й красуня Шерон Тейт, де тривожною музичною темою звучить історія Чарлі Менсона та його одержимиць, де знімаються куль­тові стрічки й серіали-одноденки, де мимобіжно присутній і сам автор — шестирічним хлоп­чиком, для якого вітчим бере автограф у одного з його улюблених акторів.
 Відомий глядачам сюжет і фірмові, миттєво впізнавані діалоги у книзі роз­криваються по-новому, стаючи фундаментом міцно настояної, сінефільско зарядженої «режисерської версії» фільму, яка відкриває читачеві «розширений всесвіт Голлівуду» від Тарантіно.

Продовжувати читання Одного разу в Голлівуді – Квентін Тарантіно, 2021 →

Байки о крутости автора

Пару лет как в моем виш-листе книга “Юные годы медбрата Паровозова” Алексея Моторова. Как она там оказалась совсем не помню, но ожидала от неё многого, так как большое количество отличных отзывов. Все эти 2 года я была в предвкушении и думала о нашей будущей “встрече”. И вот она случилась, принеся только разочарование и раздражение.

Это первая часть из цикла “Медбрат Паровозов”. Если я не ошибаюсь, то на данный момент всего их 3. Я решила, что читать продолжение не буду, так как мне хватило приключений главного героя.

Аннотация к книге:

Сюжет этой книги основан на подлинных фактах. Место действия - предперестроечная Москва с ее пустыми прилавками и большими надеждами. Автор, врач по профессии, рассказывает о своей юности, пришедшейся на 80-е годы. Мечта о поступлении в институт сбылась не сразу. Алексей Моторов окончил медицинское училище и несколько лет работал медбратом в реанимационном отделении. Этот опыт оказался настолько ярким, что и воспоминания о нем воспринимаются как захватывающий роман, полный смешных, почти анекдотических эпизодов и интереснейших примет времени. Легко и весело Моторов описывает жизнь огромной столичной больницы - со всеми ее проблемами и сложностями, непростыми отношениями, трагическими и счастливыми моментами, а порой и с чисто советскими нелепостями.
 Имена и фамилии персонажей изменены, но все, что происходит на страницах книги, происходило на самом деле.

Продовжувати читання Юные годы медбрата Паровозова – Алексей Моторов, 2012 →

Есть книги, после прочтения которых ты чувствуешь себя эмоционально опустошенным, выжатым словно лимон, но взамен ты получаешь знания (как бы пафосно это не звучало). Именно эти книги формируют тебя как личность, именно эти книги заставляют твои шестеренки в голове крутиться, именно эти книги вырабатывают в тебе эмпатию, а соответственно, хоть малейшее понимание и принимание близкого (или не очень) человека.

И ради таких книг, как “Закон о детях” (The Children Act) английского писателя Иэна Макьюэна, стоит прочитать 50 мимопроходящих книг, чтобы с первой страницы понять, что эта ТА САМАЯ.

К своему стыду, я очень мало прочитала книг этого писателя, а точнее только две “Искупление”  (Atonement) и “Цементный сад” (The Cement Garden), совершенно разные романы, но бесспорно цепляющие за живое. Иэн Макьюэн – мастер задавать/поднимать такие вопросы/дилеммы, что после того, как ты откладываешь книгу, ты постоянно думаешь о выборе героев.

Я прочитала пару недель назад “Закон о детях”, но в голове у меня всё ещё крутятся эти вопросы, я пытаюсь проанализировать, прийти к какому-то решению, как говорится, расставить все по полочкам, но у меня не получается. И вряд ли когда-то получится.

Главная героиня Фиона Мей – судья, которая специализируется на семейном праве (от элементарных вопросов, например, кому какое отдать имущество при разводе, до фантастически тяжелых, таких как, стоит ли разделить сиамских близнецов, давая шанс на жизнь одному, убивая другого).

Продовжувати читання “Закон о детях” Иэн Макьюэн, 2014г. →