Tag Archives: #детектив

The Ink Black Heart by Robert Galbraith, 2022

Women’s capacity for pity is bloody dangerous. (с)

В перший же день релізу я купила собі 6 книжку про Корморана Страйка під назвою The Ink Black Heart” Роберта Ґалбрейта. І чесно кажучи, трохи підофігела, адже у цій частині 1024 сторінки! (хто там був незадоволений попередніми обʼємами?)) І на мій подив, я проковтнула її найшвидше ніж інші частини. Це було прекрасно!

Ця книжка зачепила відразу. І не через першу сцену, де Корморан намагається поцілувати Робін (да-да!). А саме через детективний сюжет. Ця справа заполонила мій мозок з самого початку, що величезна рідкість в детективах. Але тут сама історія аніматорів, їх мультику на ютюбі, їх фан-клубу, вбивства – все викликало цікавість і бажання читати ще.

Continue reading The Ink Black Heart by Robert Galbraith, 2022

Білий попіл – Ілларіон Павлюк, 2018

Твоя совість ось-ось прокинеться. Ласкаво прошу до пекла… (с)

Як я писала у відгуці на “Аркан вовків” Павла Дерев’янко, література розвивається тільки тоді, коли зʼявляються книжки різних жанрів на будь-який смак: від фентезі до трилерів. Саме тому я радію, коли мені трапляються українські твори НЕ романи. Так я розумію, що українська література активно розростається, як якістю, так і кількістю.

Беручи книгу “Білий попіл” Ілларіона Павлюка, я нічого не знала про неї: ні про що вона, ні її жанр. Тільки те, що Павлюк – гарний письменник. Тому я була приємно вражена, коли зрозуміла, що це містичний детектив, сюжет якого розгортається у 19 столітті.

Continue reading Білий попіл – Ілларіон Павлюк, 2018

Troubled Blood by Robert Galbraith, 2021

Clues from chaos, sense from madness. (с)

Всупереч скандалу навколо Джоан Роулінг, особисто я продовжую купляти її книжки та підтримувати письменницю. У мене не було жодної миті вагання, щоб відмовитися і закенселити авторку.

Я не писала відгук на пʼяту книжку “Troubled Blood” з циклу про Корморана Страйка, бо надто мало було думок. Але читаючи останню частину, а саме “The Ink Black Heart”, пригадала попередню і назбирала на невеличенький відгук. Для себе я охарактеризувала цю частину як “Що важче знайти дівчину, яка пропала 40 років тому чи ідеальні парфуми?”. І як ви здогадались, то парфуми так і не знайшли))

Continue reading Troubled Blood by Robert Galbraith, 2021

Там, где раки поют – Делия Оуэнс, 2018


Человеку нужен человек…

Не раз мне попадались хвалебные отзывы к роману “Там, где раки поют” (Where the Crawdads Sing) американской писательницы Делии Оуэнс. Особенно его продвигала Риз Уизерспун, которая не только его читала в своём книжном клубе, но и выступает продюсером одноименной экранизации. Поддавшись всеобщему ажиотажу, я тоже прочитала книгу. Но мои чувства по отношению к ней немного другие, и не в лучшую сторону.

Аннотация к книге:

В течение многих лет слухи о Болотной Девчонке преследовали Баркли-Коув, тихий городок на побережье Северной Каролины. И когда в конце 1969-го нашли тело Чеза, местного плейбоя, жители городка сразу же заподозрили Киа Кларк, девушку, что отшельницей обитала на болотах с раннего детства. Чувствительная и умная, Киа и в самом деле называет своим домом болото, а друзьями – болотных птиц, рыб, зверей. Но когда наступает пора взросления, Киа открывает для себя совсем иную сторону жизни, в ней просыпается желание любить и быть любимой. И Киа с радостью погружается в этот неведомый новый мир – пока не происходит немыслимое.

Continue reading Там, где раки поют – Делия Оуэнс, 2018

После моей первой аудиокниги я начала переодически слушать другие книги. Правда, выбираю я нонфикшен (такие как “Не навреди”, “Хюгге, или уютное счастье по-датски”) либо легкое чтиво, которые я вряд ли бы читала, так как жалко время, но в то же время и интересно (например, “О чем я говорю, когда говорю о беге” Харуки Мураками). Серьезные книги всё-таки предпочитаю читать, не могу на слух их воспринимать на полную.

В этом году мне нужно было прочитать сборник рассказов Макса Фрая “Чужак” из цикла “Лабиринты Ехо”. Отзывы на книгу, в основном, очень позитивные, особенно, хвалят чувство юмора автора.

Но у меня почему-то книга совсем не пошла. Прочитав первый рассказ, я так и не поняла где же тут этот искрометный юмор, простота повествования, харизматичность главного героя и детективная, вызывающая интригу, история. Я не могла из-за нагромождения имен и названий увлечься сюжетом, так как постоянно перелистывала в начало, чтобы понять кто есть кто. Я была расстроена и разочарована.

Continue reading Чужак (Лабиринт) – Макс Фрай, 1996г.