Tag Archives: #дорослішання

Ева Луна – Ізабель Алленде, 1987

Words are free, she used to say, and she appropriated them; they were all hers. (с)

“Погані книжки потрібні, щоби читач зміг у порівнянні гідно оцінити гарні”. Це була моя перша думка, як я тільки почала читати роман “Ева Луна” чилійської письменниці Ізабель Алленде. Адже це дійсно гарна книжка, не шедевр, але точно варта уваги.

Це історія про становлення Еви Луни: її дорослішання, пізнання себе та світу. Багато різних людей вона зустрічає на своєму шляху. Саме ця різність та дивакуватість її друзів вчать дівчину приймати людей такими як є. А отже відшукати і себе.

Continue reading Ева Луна – Ізабель Алленде, 1987

Місто дівчат – Елізабет Ґілберт, 2019


Іноді так багато часу минає, поки нарешті щось зрозумієш. (с)

Я свідомо уникала романи американської письменниці Елізабет Ґілберт. Через мега популярність її книжки «Їсти, молитися, кохати», я вважала авторку “попсою”, яка не варта моєї снобської уваги. Але в якийсь момент багато поважних людей почали хвалити її останній твір “Місто дівчат” (City of Girls). Тому я все ж таки вирішила дати шанс і прослухала книжку в аудіоформаті. І зовсім не пожалкувала, адже роман цілком достойний.

1940 рік. 19-річна Вівіан Морріс приїздить до Нью-Йорку після того, як її вигнали з жіночого коледжу. Батьки не змогли винести сором за це, тому відправили дівчину до її тітки. Тітка Пег – власниця невеличкого театру на Мангеттені. Так Вівіан опиняється в центрі богемного театрального життя. Вистави, зірки, вечірки, алкоголь, закоханість, секс захоплюють дівчину. Але війна з кожним днем все ближче і ближче.

Continue reading Місто дівчат – Елізабет Ґілберт, 2019

Как-то лошадь входит в бар – Давид Гроссман, 2014

Дайте же ему рассказать его историю! (c)

Про книгу “Как-то лошадь входит в бар” израильского писателя Давида Гроссмана я узнала из инстаграмма Александра Роднянского, где он её советовал для чтения. Не знаю почему, но я подумала, что это автобиографичная книга настоящего стендапера. Поэтому когда начали появляться новые персонажи, стала подозревать, что что-то не так. А то что этого автора я уже читала, а именно роман “С кем бы побегать” вообще забыла. К тому же он мне очень понравился.
Так что только с 20% я начала по-другому относиться к этой книге. И я рада, что её не бросила, она пронзила меня своею болью, трагичностью, искренностью. Не просто так роман был удостоен Международной Букеровской премии. И мне очень обидно, что у этой книги мало читателей на лайлибе, да и оценка 3,4, хотя и понимаю почему так.

Сюжет простой. 57-летний комик Довале выступает со своей программой. Шутки-хуютки (именно так, они очень похожи на шутки “бати”), и в какой-то момент он начинает рассказывать историю из жизни. Опять же ничего странного, так все делают стендаперы. Но его история вызывает не смех или улыбки, а недоумение, тревогу и огромную печаль. Довале рассказывает про один день из его жизни – день, когда он узнал, что он едет на похороны к родителю.

Continue reading Как-то лошадь входит в бар – Давид Гроссман, 2014

Пусть танцуют белые медведи – Ульф Старк, 2008

“Нам о стольком надо было помолчать” (с)

Меня чем-то манит скандинавская литература. Пусть она немного холодная, немного необычная, но такая жизненная и цепляющая. Особенное место у меня в сердце занимают их детские книги – они по-своему очень милые и весьма колоритны.

Шведский писатель Ульф Старк – идеальный представитель этих книг. Его повести “Чудаки и зануды”, “Умеешь ли ты свистеть, Йоханна?”, “Сикстен” давно очаровали меня и красуются в списке “любимое”. Вот к ним добавилась ещё одна книга “Пусть танцуют белые медведи”.

Continue reading Пусть танцуют белые медведи – Ульф Старк, 2008

Девушка в переводе – Джин Квок, 2010

Бытует теория, что книги сами нас находят. И что-то в этом есть. У меня не раз были ситуации, когда нужно было принять важное решение, в котором сомневаюсь, и именно в этот день мне в руки попадали книги, герои которых были в похожем положении. И я могла увидеть к какими последствиям привели их решения. Иногда это помогало не наделать глупостей в жизни.
А бывает ты просто задумаешься о чём-то или обсуждаешь какой-то вопрос с друзьями, и тебе попадает книга именно на эту тему.

Вот так сидя за кухонным столом, попивая вино, моя подруга поделилась  со мной почему она осознанно разорвала свои отношения с человеком, которого очень любила.
И в этот же вечер, придя домой, я начинаю читать “Девушка в переводе” (Girl in Translation) Джин Квок, где главная героиня в похожей ситуации должна сделать свой выбор.

Continue reading Девушка в переводе – Джин Квок, 2010