«ЦЕ НЕ ВИХІД»
Я років 10 тому вже намагалась читати роман “Американський психопат” (American Psycho) американського письменника Брета Істона Елліса. І я кинула його на 20%, бо це “фігня”. Зараз я дочитала до кінця – і мені сподобалось. Особливо, якщо пропускати сцени вбивств))
Високоморальний, толерантний та вкрай задоволений життям «простий хлопець» з візитівкою кольору слонової кістки, в одязі від брендів «Статус», «Успіх», «Досконалість», «Упевненість» — «Упевненість, що світ стане кращим без деяких людей»… Життя Патріка Бейтмена — круговерть ресторанів, нічних клубів та тренажерних залів Мангеттена, і єдине, що давало йому наснагу, — Болівійський Живильний Порошок на платиновій «Америкен експрес». Стіни його ідеальної оселі просякли кров’ю та смородом, бо для Патріка Бейтмена ніч — це час полювання на адреналін. А світанок схожий на оптичну ілюзію… Те, що видається двома роками його життя, починається на тлі рекламних плакатів зі «Знедоленими» та Дональдом Трампом, щоб завершитися «Тригрошовою оперою»…
Важко писати відгук на цю книгу, бо вона неоднозначна. Вона з рейтингом 21+. А я б ще додала до цього “для тих, у кого стабільна психіка” (довго сміюсь із цієї фрази). Чесно, я довго думала над оцінкою, тобто над моїм сприйняттям книги. Тут багато сцен насилля (мені здається слово насилля занадто слабо передає те, що робив головний герой, бо це піздєц!), тортур і сексу. І вони відштовхували, мʼяко кажучи. Там є сцени, від яких хотілось блювати, у прямому сенсі. В якийсь момент я просто перестала їх читати, а просто продивлялась по діагоналі.
Продовжувати читання Американський психопат – Брет Істон Елліс, 1991 →
Крихкість усього нарешті вийшла на яв. (с)
