Архів теґу: #письменники/письменниці

Свято, яке завжди з тобою – Ернест Гемінґвей, 1961

XX ст, Відгуки, ,

Якщо тобі пощастило в молодості пожити в Парижі, то, хоч би куди потрапив далі, решту життя він уже буде з тобою: Париж — це свято, яке завжди з тобою. (с) ЕРНЕСТ ГЕМІНҐВЕЙ  Лист до друга, 1950 р.

У мене складні стосунки з Ернестом Гемінґвеєм. Хоча я прочитала лише 3 його книги, але я розумію, що це не мій автор. Коли я читаю його книжки, в мене нуль емоцій та нуль думок. Чесно, я не розумію чому. Але продовжую читати його книжки, щоб кожен раз впевнитися, що це не моє. Ось так було і з його автобіографічним романом “Свято, яке завжди з тобою” (A Moveable Feast). Мені настільки було некомфортно його читати, що не буду ставити навіть оцінку.

“Свято, яке завжди з тобою” – це книга спогадів про життя автора впродовж 1921–1926 років у Парижі. Тут безліч історій, які повʼязані з друзями або просто знайомими. Вони говорять, дискутують, подорожують, пліткують. А також описи як виживав автор зі своєю сімʼєю, адже вони були дуже-дуже бідні.

«Свято, яке завжди з тобою» — легендарна книжка Ернеста Гемінґвея, що відтворює яскравий образ післявоєнного Парижа 20-х років ХХ століття.

1956 року письменник знайшов валізу, яку залишив у підвалі готелю «Ріц» у Парижі багато років тому. У валізі був блокнот із нотатками про його молоді роки і паризьке життя. З тих записів народилася книжка, яка побачила світ уже після смерті автора. З нею читач занурюється у неповторну атмосферу затишних паризьких кафе, відчуває гомін вуличок і тишу музеїв та художніх виставок, гамір і азарт кінних перегонів, смаки та запахи і дух нестримної творчості одного з найкращих американських письменників XX століття.

Продовжувати читання Свято, яке завжди з тобою – Ернест Гемінґвей, 1961 →

Одержимість – А.С.Баєтт, 1990

XX ст, Відгуки, , , , ,

Літа в нас за дверима Таємниця.(с)

Я прочитала роман “Одержимість” А.С. Баєтт пару місяців тому і все ще під враженням від нього. Я настільки від нього в захваті, що все ще не можу підібрати слова, щоб описати його. До того ж ця книга така багатошарова, багатосенсова, що я навіть не знаю з чого почати, адже кожна тема варта обговорення.

Тому це буде моє намагання хоч трохи розповісти вам про “Одержимість”, щоб ви її купили, а ще краще – прочитали) Коли будете купляти цей роман, то захопіть одразу і “Книгу для дітей”, бо вона не менш крута!

Отже,
1986. Молодий текстолог Роланд Мітчел, який досліджує життя та творчість відомого вікторіанського поета Рендольфа Генрі Еша, знаходить в одній з його книг чернетку романтичного листа. Він разом з іншою літературознавицею Мод Бейлі намагається зʼясувати, хто ж ця таємнича жінка, якій Еш пише. Починається розслідування, яке змінює і самих героїв, і уявлення про поета та його життя.

Продовжувати читання Одержимість – А.С.Баєтт, 1990 →

Припини свої вигадки – Філіпп Бессон, 2017

Відгуки, Сучасна література, , ,

я ніколи не був такий щасливий…(с)

Коли як не 14 лютого на день святого Валентина на свято всіх закоханих (яке я до речі не святкую) розповісти про найкращу книгу про кохання, яку я прочитала минулого тижня. І це роман “Припини свої вигадки” французького письменника Філіппа Бессона. Він чуттєвий, пронизливий, справжній і, на жаль, сумний.

Цей невеличкий роман, який можна прочитати за пару годин про кохання двох хлопців. Вони закохуються в одне одного в кінці випускного року. Для них це нові почуття, нові взаємодії, нові вони. 

Продовжувати читання Припини свої вигадки – Філіпп Бессон, 2017 →

Крудо – Олівія Ленґ, 2018

Відгуки, Сучасна література, , , ,

“Крудо” – це частково автобіографічний роман британської письменниці Олівії Ленґ, а частково життя американської письменниці Кеті Акер. Написаний він у жанрі потік свідомості, де героїня думає про все і ні про що конкретно. 

Хоч книга і тоненька, але текст концентрований. Тому ті, хто бурчить, що це не роман, а оповідання, не хвилюйтесь, тут всього вистачає: і розвитку персонажів, і роздумів про сучасне життя з твітером, і страху перед майбутнім через політичні події, і пошуку себе (або краще сказати втечі від себе).

Про що ж книга? ЇЇ можна описати цитатою з самого тексту:

2017 рік, вогонь і фашизм, вона ніколи її не забуде, свою першу пору у шлюбі, пізнє пробудження в доросле життя, саме тоді, коли світ гасить світло й лягає спати.

Продовжувати читання Крудо – Олівія Ленґ, 2018 →

Орландо – Вірджинія Вулф, 1928

XX ст, Відгуки, , , ,

Я обожнюю книжки, коли від першої до останньої сторінки насолоджуєшся текстом. І «Орландо» Вірджинії Вулф саме така книга. Хоча ні, усе ж таки з 25 сторінки до останньої я насолоджувалася. Чому з 25? Бо спочатку я очікувала щось у стилі “Місіс Делловей”, а тут жартики, іронія, що мене здивувало і збило з пантелику. Але мені вдалось відпустити текст, вимкнути свої очікування – отоді і прийшла насолода. 

Знаєте, “Орландо” – це ця книга, після читання якої ти ще годину сидиш і думаєш, що це, бляха, була за магія. Це ця книга під час читання якого в тебе виникає купа теорій, що ж насправді відбувається і про що ж пише авторка. Тому попереджаю, що це лише моє сприйняття цього тексту, бо як я зрозуміла, скільки читачів, стільки інтерпретацій) Внизу ще напишу свою теорію, попереджу спойлером)

Масштабність і глибина цієї книги в тому, що Вірджинія Вулф зображує всю англійську літературу протягом XVI-XXст. Кожна глава відповідає за різний періоди, як історичні (як єлизаветинська епоха або ж вікторіанська доба), так і літературні (ренесанс, класицизм, романтизм, реалізм, модерн). І все це з жартами, іронічними зауваженнями та висміюваннями.

“Орландо” – це біографія Віти Секвілл-Вест, подруги та коханої Вірджинії Вулф. Звучить нудно, так? Але це не звичайна біографія, це сатирична біографія. Вся ця книга – це стьоб. Стьоб над біографами та біографіями, стьоб над чоловіками та жінками, стьоб над книжками. Хоча для мене цей роман саме про книжки і любов до них.

Продовжувати читання Орландо – Вірджинія Вулф, 1928 →