Тому що як одна біда йде, то й другу за собою веде. (с)

Декілька років тому я читала роман “Рибалки” нігерійської письменниці Чігозі Обіома. Ця книга про 4 братів, які люблять рибалити. Одного дня вони зустрічають божевільного, який кричить, що старший брат стане сліпим та глухим. З цього дня життя цього брата змінюється. І лейтмотив книги: чи існує призначення, чи це всього лише віра в призначення.

Ось чогось такого я очікувала і від роману “Великий страх у горах” (La grande peur dans la montagne) швейцарського письменника Шарля Фердинанда Рамю. І я це, плюс мінус, отримала.

Анотація:

У невеличкому селі у високих Альпах, попри забобони і перестороги, громада вирішує зійти на високогірне пасовисько. Мальовничі краєвиди, цілюще повітря, соковита трава альпійських лук — що може бути ліпше для людського ока і випасу худоби. А втім, не все так просто. Недарма вже понад двадцять літ місцеві мешканці десятою дорогою оминають ту вершину. Що ж трапилося там колись? І чого варто стерегтися нині? Хто знає відповідь на ці питання? І чи відверне неминуче охоронний папірець?

Тож 7 людей на пасовищах високо у горах. Серед них є старий, який був тут 20 років тому. Вечір, багаття, час для історій. І саме він, Бартелемі, починає розповідати жахливу історію (як він думає), що ж відбулось насправді. Він підігріває свою розповідь словами “все починалось, прям як зараз”. І, певна річ, перший “ламається” хлопчик 13 років, який дуже перелякався.
Продовжувати читання Великий страх у горах – Шарль Фердинанд Рамю, 1925 →

Писати,
зберігати кілька митей, їхній слід, перш ніж забуття погасить світло. Шукати взірців; можливо, вони не існують. Найскладніше – триматись відсторонено від суджень.(с)

Роман “Зима в Стокгольмі” шведської письменниці Аґнети Плеєль – в саме серденько! Це настільки моя книга, що мене переповнюють емоції, особливо захват. А на такі книжки найважче писати відгуки, але спробую, бо я хочу, щоб ви знали про цей прекрасний текст! А ще краще, щоб читали😊

Головна героїня переживає важкий період в житті: її чоловік їй зраджує, ще й коханка від нього вагітна. Але в той самий час чоловік продовжує “навідувати” дружину, адже її він кохає також. А тут ще зʼявляється Емм – випадковий незнайомець, з яким вона провела одну ніч 11 років тому.
А попереду холодна самотня зима, яку якось треба пережити.

Почну з того, що для мене Аґнета Плеєль – шведська Забужко, тільки з короткими реченнями і без проблем національної ідентичності. Як Оксана Стефанівна пише асоціативно, наче квітка розквітає, пелюстка за пелюсткою, шар за шаром, так і Аґнета Плеєль. Ніби авторка кидає камінчик, а від нього йдуть кола.

Продовжувати читання Зима в Стокгольмі – Аґнета Плеєль, 1997 →

— За нове покоління. Хай їм щастить. (с)

А що мені справді треба, так це зрозуміти, що зі мною сталося. Чому я не можу жити своє життя? (с)

Обожнюю книжки, під час читання яких ти постійно думаєш, яка ж класна книжка. Так у мене було з “Дім на краю світу” (A Home at the End of the World) американського письменника Майкла Каннінґема. А все чому? Бо я обожнюю психологічні романи. Де на першому плані не сам сюжет, а саме психологізм героїв. Коли ти копаєшся в головах і душах героїв. І відчуваєш захват від авторського мистецтва розуміти людей. Тому “Дім на краю світу” прям на 100% моя книга.

Якщо ви ще не читали анотацію, то і не читайте, адже вона спойлерить події, які відбудуться десь на 60-70% книги. Хоча таку книгу і важко заспойлерити, бо нагадую, сюжет тут не головний.

Якщо описати коротко, то цей роман про 3 людей: Джонатана, Боббі і Клер. В якийсь момент життя вони починають жити разом в одній квартирі в Нью-Йорку. І, як розумієте, це до чогось приводить.

Продовжувати читання Дім на краю світу – Майкл Каннінґем, 1990 →

Вузька та дорога, що веде до життя (с)

Я членкиня книжкового клубу The Ukrainians, і однією з книг, які ми читали, була “Тісні ворота” французького письменника Андре Жіда. І, як виявилося, це дуже гарний роман. Саме тому мені хочеться про нього розповісти. 

Сюжет дуже простий: хлопчик Джером закохується у свою кузину Алісу (у ті роки, це було норм, якщо що, ніяких ізвращєній!). І так роками вони кохають одне одного, але не одружуються. Роками. Роками. Роками. Усьо.

Певна річ я утрирую, але зовсім трошки) Насправді вони не одружуються во славу великої ідеї – а саме доброчесності та святості. 

— Що душа людини може обирати замість щастя? — вигукнув я нестримно.
Вона прошепотіла:
— Святість...

Звучить нудно? Якщо чесно, то багатьом дійсно нудно. Але особисто я насолоджувалась книгою. І ось чому.

Продовжувати читання Тісні ворота – Андре Жід, 1909 →