Що ж це діється, що діється… (с)

Моєю першою книгою, яку я прочитала після перерви, став роман “Двійник” Жузе Сарамаґу. Це вже 5 книга, яку я читаю у португальського автора. І він все ще мені подобається)

Сюжет супер простий: головний герой – сіренький учитель історії дізнається, що в нього є двійник. Цей двійник живе в його місті, має таке ж тіло, такий же голос, навіть шрами. І це трохи зводить з розуму героя.

 Одразу мене підкупив гумор, а точніше іронія автора. Особливо мені сподобались довгі діалоги здорового глузду в голові героя. Вони просто чудові. Думаю, багато хто впізнає себе)

Продовжувати читання Двійник – Жузе Сарамаґу, 2002 →

Крихкість усього нарешті вийшла на яв. (с)

Думаю, усі знають якщо не книгу “Дорога” (The Road) американського письменника Кормака Маккарті, то точно однойменний фільм з Вігго Мортенсеном. І якщо ви вже раз його прочитали або подивились, то точно не забудете. Це такий глибокий, потужний, атмосферний твір, що назавжди залишається з вами.

Сюжет простий: батько з сином йдуть на південь. Все навкруги сіре, повсюди лише бетон та залишки людських будівель. Природа знищена (ні тварин, ні рослин), часто йде дощ, герої носять маски.
Читач нічого не знає про цей світ: що трапилось, коли трапилось, де люди, чого бояться герої, чому саме південь. Все, що ми відчуваємо – це тривогу. Постійну тривогу та постійну небезпеку.

Продовжувати читання Дорога – Кормак Маккарті, 2006 →

Страх — це кокаїн. Він робить глухим до аргументів розуму, і ти бачиш тільки те, що боїшся побачити. (с)

В якийсь момент звідусіль я почала чути про Іларіона Павлюка і його роман “Я бачу вас цікавить пітьма”. Усі кажуть, що це найкращий його твір. Саме тому я вирішила спочатку прочитати інші його романи. Оскільки “Білий попіл” я читала, то мені залишився лише “Танець недоумка”. За нього і взялась. І мені сподобалось, хоча багато що бісило.

Головний герой Гіль – 35-річний хлопець, який по вуха у халепах. Він в пошуках роботи, але ніхто його не хоче брати. В нього проблеми з грошима: кредити та іпотека. Сім’я на межі розлучення: жінка пилить, лише дочка світла плямка в його житті. Плюс невиліковна рідкісна генетична хвороба, через яку померли його батько, дідусь та прадідусь. Через неї втрачаєш розум і вбиваєш себе. Ймовірність, що вона йому передалась 50%. 

Аж ось Гілю пропонують як космічному біологу полетіти на далеку планету з науковою експедицією. Великі гроші, пожиттєва гарна медична страховка, сімʼя летить разом з ним, ризики мінімальні. Робота, яка пофіксить усі його проблеми. Майже без роздумів, він погоджується і вони з іншими 1200 людьми летять на планету Іш-Чель.
Думаю, говорити, що не все так райдужно на цій планеті як обіцяли головному герою не треба. 

Продовжувати читання Танець недоумка – Ілларіон Павлюк, 2019 →