Tag Archives: #історія

Республіка Дракона – Ребекка Кван, 2019

Відгуки, Сучасна література, , , , , ,

Друга частина циклу “Макова війна” (відгук на першу книгу тут) вийшла під назвою “Республіка Дракона” (The Dragon Republic). І вона мені сподобалась, і не сподобалась водночас.

Війна скінчилась завдяки Рін та її дару. Але Рін не може змиритися зі внутрішнім болем: почуттям провини, втрати Алтана, боязні самої себе. Тому все, що вона хоче – це помститися Імператриці. Та для цього їй потрібні союзники. Так Рін знову занурюється у нову війну: Республіки проти Імперії.

Чесно кажучи, першу частину книги мені було нудно читати (а це на хвилиночку понад 400 сторінок!). Ці політичні ігри, описи флоту, битви, самостраждання Рін не викликали в мене ніяких емоцій. А от останні 30-40% були захопливими. А фінал – взагалі приємно здивував (за що я і поставила 4 зірки з 5).

Continue reading Республіка Дракона – Ребекка Кван, 2019 →

Оповідки Еви Луни – Ізабель Алленде, 1989

XX ст, Відгуки, , , , ,

Головна героїня роману “Ева Луна” чилійської авторки Ізабель Алленде неодноразово говорить про свій талант вигадувати історії. Усі її друзі та близькі підтримують дівчину та спонукають до написань книжок. Врешті-решт Ева Луна починає писати.
“Оповідки Еви Луни” – збірка оповідань, які наче написала Ева Луна. І хоча я не люблю коротку прозу, але в мене виникло велике бажання її почитати. І я не пожалкувала, а навпаки отримала величезне задоволення.

Continue reading Оповідки Еви Луни – Ізабель Алленде, 1989 →

77 днів лютого by The Reporters, 2022

Відгуки, Сучасна література, , ,

Добро шириться швидше за лихо. (с)

Йшов 366 день війни…

У 2022 році я прочитала багато книжок у жанрі nonfiction: психологія, історія, війна. І багато з них були емоційно важкими. Тяжко читати про смерть, про втрати, про несправедливість, про власну країну у найскрутніші часи. Найважчі книжки були про війну: Другу світову, АТО, теперішню… Але приз за най-най-найважчю книжку отримує “77 днів лютого. Україна між двома символічними датами російської ідеології війни” від The Reporters. Я плакала майже на кожній сторінці цього тексту. Всупереч цьому, її повинен читати кожен українець/українка, щоби памʼятати через що пройшла і проходить наша країна.

“77 днів лютого” – репортажі, які задокументували журналістки українського видання The Reporters між 23 лютого і 9 травня. Авторки написали про особисте та спільне для всього українського народу. Це реальні історії наших співгромадян. Перші хвилини, перші дні, перші тижні, перші місяці… Як багато болю, страху, невпевненості вони принесли… В той же самий час вони принесли сміливість, згуртованість, людяність та взаємопоміч. А також віру в перемогу!

Continue reading 77 днів лютого by The Reporters, 2022 →

Макова війна – Ребекка Кван, 2018

Відгуки, Сучасна література, , , , , ,

“War doesn’t determine who’s right. War determines who remains.”  (с)

Я багато чула дуже гарних відгуків на книгу «Макова війна» (The Poppy War), та цикл в цілому, китайсько-американської письменниці Ребекки Кван. Тому я зберігала цю історію на темні часи, щоби порадувати себе гарним та захопливим сюжетом. І війна росії з моєю державою — саме ті темні часи (хоча я думала не про такі чорні часи), коли настав час цього твору.

Отже, Рін — бідна сирота, перед якою майорить не дуже щасливе майбутнє, а саме одруження с огидним, але впливовим чоловіком. Щоб запобігти цьому дівчина намагається скласти загальноімперський іспит Кедзю. Докладаючи надзусилля, їй вдається зробити це. Але як виявилось вступити до військової академії не так важко, як залишитися там. Діти багатих та впливових сімей, вчителя, які зневажають таких як Рін, невміння битися (на відміну від інших учнів) створюють дівчині величезні проблеми. Кожного дня вона протистоїть всім та всьому, продовжуючи виборювати своє місце в академії. Так її помічає дивний, якщо не сказати йоб*тий учитель, який стає її наставником, відкриваючи Рін світ шаманів та богів.
Та Рін не встигає довчитися як починається війна…

Continue reading Макова війна – Ребекка Кван, 2018 →

Сліди на дорозі – Валерій Маркус, 2018

Відгуки, Сучасна література, , , ,

Про Валерія Маркуса в Україні я певна знають всі. Ну не всі, але багато людей. Хлопець, який пройшов АТО, написав про це книгу, вів ютюб про свої подорожі, а зараз у лавах ЗСУ. На нього приємно дивитися під час інтервʼю, його приємно слухати під час інтервʼю (хоча не з усіма його думками погоджуватися).

Саме тому я вирішила послухати його книгу “Сліди на дорозі”, тим паче з його начиткою. І я трохи у ступорі. Це та ситуація, коли через етичні міркування ти не можеш осуджувати людину через низку причин: починаючи з того, що він герой України, як і для мене особисто, закінчуючи тим, що він був на війні, а я ні. Але головний герой, прототипом якого і є сам Валерій Маркус, був мені неприємний, місцями дууже неприємний (*все, я це написала, можна видихнути від напруги*). Тому “Сліди на дорозі” дались мені важко (бля, мені здається останнім часом ця фраза є у кожному моєму відгуку). 

Continue reading Сліди на дорозі – Валерій Маркус, 2018 →