I admit the possibility. (c)
Англійську варто вчити вже для того, щоб в день релізу книги міг її купити і читати. Так у мене вже другий рік підряд з книгами Роберта Ґалбрейта ака Джоан Ролінг про Корморана Страйка. Круто ж коли в один день виходять усі формати книги: і паперовий, і електронний, і аудіоформат.
Після 6 частини “The Ink Black Heart”, яка мені сподобалась найбільше з усіх частин, важко було братися за 7, останню книгу “The running grave”. Дуже часто після фурору або ж просто класної частини, наступна завжди виглядає слабшою. В цьому ж випадку “The running grave” виявилась не менш крутою і захопливою, ніж попередня.
Сюжет починається з листування батьків і їхнього сина. Син Вілл кинув університет і подався в… церкву. Він обірвав усі звʼязки, не покидає цю ферму, але гроші, які він успадкував від дідуся (95 тисяч фунтів на секундочку) він зняв з фонду. Певна річ, батьки в шоку.
У цієї церкви є багато послідовників по всьому світу, навіть селеби. Відома акторка та видатний письменник постійно вихваляють її. Але ексчлен цієї церкви, навпаки розповідає, що це ніяка не церква, а звичайна секта або ж культ, де людям промивають мізки, забирають гроші та абʼюзять.
Попередня книга має 1024 сторінки, які я прочитала за тиждень (і це англійською, нагадаю!). У цій же частині 961 сторінки, і я читала вічність 3 тижні. Для мене це довго. Наче і дуже цікаво, наче і захопливі перипетії, наче і постійно думками в детективі, але трохи відчувалась затягнутість сюжету. Хоча з 75% книги було не відірватися.
А перипетій, до речі, вистачало! Чого лінія з Шарлоттою тільки коштує. Або ж до яких проблем привело бажання Страйка траха не бути самотнім. Або конкуренти, які підкидували проблеми. Про ідеальні стосунки Робін – я мовчу)
Знову ж таки сама детективна справа реально цікава. Робін під прикриттям всередині секти. Секти, де всі мають трахатися, вибачте, тобто мати духовний звʼязок; донатити гроші; слухати лекції про матеріалістичний та меркантильний світ. А ще тут є Пророцтва, які звʼязані з загиблими людьми.
Тобто кожна глава про Робін – це напруга, тривога та небезпека (все як ми любимо). І ця напруга підвищувалась з кожною новою главою і з кожною новою жертвою.
Фінал особисто мене не розчарував. Навіть навпаки, порадував, бо я не очікувала такого. Авторка вміло закрутила сюжет. Знову ж таки про стосунки між Робін та Страйком мовчу, хоча дуже важко стриматися)) Але просто залишу тут цю цитату:
“Happiness is a choice that requires an effort at times, and it was well past time for him to make the effort.”
Особисто мені тема сект дуже зайшла. У мене в сімʼї була ситуація, коли член родини потрапив у секту, коли він був студентом. І це був важкий час для всіх нас: витягти його звідти, потім пошуки клінік та лікування. Я памʼятаю, як було страшно залишатися з ним наодинці (хоча ми завжди дружили), бо він став дуже дивним і мовчазним (він взагалі не говорив). Особливо лякав його раптовий сміх. А згадала я все це, бо про цей сміх також пише і авторка в книзі. З чого можна зробити висновок, що Джоан Роулінг знає, про що пише.
Отже, прекрасне продовження детективного циклу. ХОЧУ ЩЕ!!!!!
Попередні відгуки на серію:
- 3 частина – На службе зла
- 4 частина – Смертельная белизна
- 5 частина –Бентежна кров
- 6 частина – Чорнильно-чорне серце