Monthly Archives: Лютий 2023

77 днів лютого by The Reporters, 2022

Відгуки, Сучасна література, , ,

Добро шириться швидше за лихо. (с)

Йшов 366 день війни…

У 2022 році я прочитала багато книжок у жанрі nonfiction: психологія, історія, війна. І багато з них були емоційно важкими. Тяжко читати про смерть, про втрати, про несправедливість, про власну країну у найскрутніші часи. Найважчі книжки були про війну: Другу світову, АТО, теперішню… Але приз за най-най-найважчю книжку отримує “77 днів лютого. Україна між двома символічними датами російської ідеології війни” від The Reporters. Я плакала майже на кожній сторінці цього тексту. Всупереч цьому, її повинен читати кожен українець/українка, щоби памʼятати через що пройшла і проходить наша країна.

“77 днів лютого” – репортажі, які задокументували журналістки українського видання The Reporters між 23 лютого і 9 травня. Авторки написали про особисте та спільне для всього українського народу. Це реальні історії наших співгромадян. Перші хвилини, перші дні, перші тижні, перші місяці… Як багато болю, страху, невпевненості вони принесли… В той же самий час вони принесли сміливість, згуртованість, людяність та взаємопоміч. А також віру в перемогу!

Continue reading 77 днів лютого by The Reporters, 2022 →

Моцарт 2.0 – Дорж Бату, 2020

Відгуки, Сучасна література, , ,

Світ ловив мене, але щось пішло не так. (с)

Ім’я українського письменника Доржа Бату останнім часом часто маячить в інтернеті. На жаль з неприємним відтінком. Наче Бату трохи прикрасив свою автобіографію, стверджуючи, що він співпрацює з НАСА. Не хочу в це вдаватися, а краще поговоримо про його книжку “Моцарт 2.0”. Чула багато позитивних відгуків на неї, але на жаль не можу сказати, що я в захваті. 

Анотація до книги:

Уявіть собі — Моцарт у сучасному Нью-Йорку! Так-так, той самий, Вольфганг Амадеус. У сучасному місті його вражає і дивує усе: метро та галас, одяг, особливо жіночий, спосіб життя, звички й манери людей. Навіть вбиральні тут такі пахучі і красиві, наче у цісарському палаці. А ще, виявляється, сучасний рояль суттєво відрізняється від звичного Моцартові клавікорда… Та доведеться пристосовуватися, адже видатному композиторові хоч і випав шанс на нове життя, але дещо залишається незмінним — музика і Моцарт нероздільні. У цій книжці переплітаються вигадка й реальні та дуже цікаві факти про життя і творчість Моцарта, детективний сюжет за участі нової подруги композитора офіціантки Стейсі та роздуми про сенс життя. А завдяки дотепним ілюстраціям від Юлії Самелюк і QR-кодам із відеороликами, що розкривають секретики створення книжки, читачі поринуть в особливу атмосферу цієї історії.

Continue reading Моцарт 2.0 – Дорж Бату, 2020 →

Макова війна – Ребекка Кван, 2018

Відгуки, Сучасна література, , , , , ,

“War doesn’t determine who’s right. War determines who remains.”  (с)

Я багато чула дуже гарних відгуків на книгу «Макова війна» (The Poppy War), та цикл в цілому, китайсько-американської письменниці Ребекки Кван. Тому я зберігала цю історію на темні часи, щоби порадувати себе гарним та захопливим сюжетом. І війна росії з моєю державою — саме ті темні часи (хоча я думала не про такі чорні часи), коли настав час цього твору.

Отже, Рін — бідна сирота, перед якою майорить не дуже щасливе майбутнє, а саме одруження с огидним, але впливовим чоловіком. Щоб запобігти цьому дівчина намагається скласти загальноімперський іспит Кедзю. Докладаючи надзусилля, їй вдається зробити це. Але як виявилось вступити до військової академії не так важко, як залишитися там. Діти багатих та впливових сімей, вчителя, які зневажають таких як Рін, невміння битися (на відміну від інших учнів) створюють дівчині величезні проблеми. Кожного дня вона протистоїть всім та всьому, продовжуючи виборювати своє місце в академії. Так її помічає дивний, якщо не сказати йоб*тий учитель, який стає її наставником, відкриваючи Рін світ шаманів та богів.
Та Рін не встигає довчитися як починається війна…

Continue reading Макова війна – Ребекка Кван, 2018 →

Ева Луна – Ізабель Алленде, 1987

XX ст, Відгуки, , , , ,

Words are free, she used to say, and she appropriated them; they were all hers. (с)

“Погані книжки потрібні, щоби читач зміг у порівнянні гідно оцінити гарні”. Це була моя перша думка, як я тільки почала читати роман “Ева Луна” чилійської письменниці Ізабель Алленде. Адже це дійсно гарна книжка, не шедевр, але точно варта уваги.

Це історія про становлення Еви Луни: її дорослішання, пізнання себе та світу. Багато різних людей вона зустрічає на своєму шляху. Саме ця різність та дивакуватість її друзів вчать дівчину приймати людей такими як є. А отже відшукати і себе.

Continue reading Ева Луна – Ізабель Алленде, 1987 →