Архів за місяць: Липень 2023

Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки – Міхаель Бар-Зохар, Ніссім Мішаль, 2012

Відгуки, Сучасна література, , ,

Останнім часом я все більше і більше чую про Моссад. А саме, що Україні треба створити власний Моссад. Після перемоги нашої країни над рф, нам треба організація, яка знищить усіх покидьків, які вбивали, ґвалтували та знищували український народ, але встигли повернутися в рашку безкарно. І я підтримую цю ідею, як і багато моїх друзів.
Саме тому я вирішила послухати аудіокнигу про Моссад. Мені було цікаво дізнатися про ізраїльську розвідку та як вона працює. Тож я придбала “Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки” історика та одного з провідних експертів зі шпигунства Міхаеля Бар-Зохара та журналіста Ніссіма Мішаля.

Ця книжка, як очевидно з назви (але не для всіх, нижче поясню про що я) – це збірка описів реальних операцій Моссаду. Майже всі вони про велич, спритність та кмітливість агентів ізраїльської розвідки. Хоча деякі історії й про провали. Тут є знайома історія про Елі Коена (якщо ви дивились серіал «Шпигун» (The Spy) з Сашею Бароном Коеном у головній ролі), про викрадення Адольфа Ейхмана, запобігання створення ядерної зброї Іраном, пошуки зниклого хлопчика або операції по поверненню євреїв з різних країн та ще багато інших.

Продовжувати читання Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки – Міхаель Бар-Зохар, Ніссім Мішаль, 2012 →

Оргія – Леся Українка, 1913

XX ст, Відгуки, , , ,

Пам’ятай же, що Рим ходив у Грецію до школи.(с)

У школі, де я навчалась була дуже сильна вчителька з української мови та літератури. Ольга Віталіївна завдяки своїй внутрішній силі та цінностям змогла з легкістю завоювати авторитет. Тому я читала усі книжки, які від нас вимагала програма, та Ольга Віталіївна. Я багато що памʼятаю зі шкільних років. От, наприклад, дотепер памʼятаю уривок з «Intermezzo» Коцюбинського, де герой їв соковиту сливу, читаючи газету про загиблих. Не знаю чому, але це мене вразило. А зараз, живучи в 2023, я сама читаю новини про загиблих, про закатованих, про знищені міста під час сніданку. Такі реалії мого життя…

З початком повномасштабної війни я почала перечитувати всю українську класику. Це бажання зʼявилось ще після прочитання роману “Амадоки” Софії Андрухович, але з лютого 2022 бажання переросло в дію.
Після “Амадоки” я зрозуміла, що мої знання з української літератури дуже поверхові. І мені пощастило попасти на курс “Історія української літератури” в Litosvita. Це один з найкращих курсів, що я проходила за своє життя. 10 лекцій та 5 семінарів з найкращими літературознавцями та критиками: Ростислав Семків, Віра Агеєва, Богдана Романцова, Ганна Улюра та інші. Ми розбирали важливі для нашої літератури письменників та письменниць: від Котляревського до Жадана. Їх становлення, вплив, твори. Я дізналась про такі поняття як інтертекстуальність, західний канон, синестезія, конструктивний динамізм або кверофутуризм. Це були дуже продуктивні 3 місяці. Це було саме те, чого мені так не вистачало.

Продовжувати читання Оргія – Леся Українка, 1913 →

Трилогія «Гриша» Лі Бардуго

Відгуки, Сучасна література, , ,

Після прочитання дилогії «Шістка воронів», яка хоч мені й сподобалась, бажання взятися за цикл «The Grisha» / «Гриша» не було. Все ж таки я не настільки була в захваті, щоби проявляти цікавість до іншої серії. Але так трапилось, що перша частина цього циклу сама потрапила мені до рук. Тож прийшлося читати всю трилогію))

До циклу входять 3 основні книжки + 5 додаткових розповідей:

  1. Тінь та кістка/ Shadow and Bone (2012) – 4 з 5
  2. Облога та штурм / Siege and Storm (2013) – 3,5 з 5
  3. Руїна та відновлення/ Ruin and Rising (2014) – 3,5 з 5

Продовжувати читання Трилогія «Гриша» Лі Бардуго →