Я багато чула гарних відгуків на nonfiction “Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності” (The Gates of Europe: A History of Ukraine) історика Сергія Плохія. Чесно кажучи, я натупила і думала, що книжка буде трохи про інше, але то вже моя особиста проблема))
“Брама Європи” – це дійсно книжка про історію України: від скіфів до російсько-українського конфлікту 2014 року. Саме Україна постійно була межею, або ж, як пише автор, брамою між різними племенами, імперіями, світоглядами та світами в цілому:
Кожна з імперій претендувала на землю та її багатства, залишаючи свій відбиток на ландшафті та характері населення, сприяючи формуванню особливої прикордонної ідентичності та духу. Країна ввібрала в себе досвід України як країни, розташованої на вододілі Схід-Захід між православʼям та католицизмом, центральноєвропейською та євразійською імперіями й політичними та соціальними практиками, які вони з собою приносили. Це місце на кордоні кількох культурних просторів допомогло зробити Україну контактною зоною, у якій українці різних віросповідань змогли навчитися співіснувати.
