Tag Archives: #історичний роман

Записки українського самашедшого – Ліна Костенко, 2010

От і настав наш День Гніву. Лінію оборони тримають живі. (c)

Я завжди вважала, що Ліна Костенко лише поетеса. І на свій сором я нічогісінько не знала про її прозу, а тим паче про роман “Записки українського самашедшого”. Письменниця писала його маже 10 років. І він приємно здивував. Думаю, прочитавши б цю книгу декілька років тому, я не змогла б оцінити її на повну. Адже саме зараз вона мега актуальна, а тому і страшна.

Це записки або ж щоденник 35-річного системного програміста, який прискіпливо (читай маніакально) слідкує за новинами. Він настільки занурюється у цей світ, що перестає жити своє життя, через що у нього виникають проблеми з дружиною.

Ось і весь сюжет. Але ця книга не про головного героя чи його пригоди. Вона про те, що пересічний українець переживав в період з грудня 2000 року до Помаранчевої революції.

це — зріз, це анамнез, це як в археології — культурний шар.

Continue reading Записки українського самашедшого – Ліна Костенко, 2010

Юра – Марина Гримич, 2020

 

В одному із інтервʼю Марина Гримич розповіла, що її перший задум був писати роман про 60-ті роки. Але їй в руки потрапили архівні документи 47-го року: усіх тих пленумів Спілки, газети того часу та партійні постанови. Так зʼявилася “Клавка”. Проте ідея все ж написати про 68-ий лишилась. Органічно виникло продовження історії, з тими ж героями, але вже в інших умовах. Так зʼявився роман “Юра”. Він вийшов доволі самобутній та самостійний. В принципі, його можна читати і без “Клавки”.
“Юра” викликав в мені тільки позитивні емоції і сподобався набагато більше. Я прям засмутилась, що книжка закінчилась, бо вона прекрасна!

Київ, 1968 рік, кінець «відлиги». Юра – студент-фізик, успішний комсомольський ватажок, перспективний науковець-початківець – потрапляє в лещата непростих обставин і в пекло власних сумнівів: йому потрібно зробити моральний вибір, а він відчуває, що не готовий до цього. Адже його життя є своєрідним буфером поміж двома світами, – з одного боку, світом «золотої молоді», дітей секретарів ЦК КПУ, ЦК ЛКСМУ, КДБ, а з іншого – світом його мами Клавки, яка є однією з тих безіменних і негероїчних представників української інтелігенції, що тримають на своїх плечах могутній тил для шістдесятництва.

Будьте обережні, бо “Юра” починається зі спойлерів! Тож самі вирішуйте чи треба воно вам!

Continue reading Юра – Марина Гримич, 2020

Улас Самчук: “Марія” та трилогія “Волинь”

Матері! Чого ви плачете, матері? Шкода вам ваших синів? Не плачте. Їх мільйони в Росії. Жінки! Невже не обійдетесь без ваших чоловіків? Загинуть? Не журіться… Росія дасть вам інших! (с)

В школі ми вчили Уласа Самчука і його роман “Марія”. Але я памʼятаю, що мені важко дався текст, особливо його друга частина. Перечитуючи зараз, моя думка трохи змінилась: книга вразила мене, хоча друга частина також далась важко.

Повна назва роману “Марія: хроніка одного життя”, оскільки він саме про це. Це історія життя Марії: про її важку долю, складнощі селянського життя на кінці ХІХ – початку ХХ століть і Голодомор. Це перший роман, який висвітлює тему Голодомору в Україні 32-33 рр. Не даремно книга починається з присвяти:

«Матерям, які загинули голодною смертю на Україні в роки 1932–1933»

Continue reading Улас Самчук: “Марія” та трилогія “Волинь”

Вік червоних мурах – Тетяна П’янкова, 2022

Червоні мурахи плодяться, гуртуються у колонії, хутко розповзаються Україною — її містами, селами, хуторами. Вони розтікаються, як розтікається вогняна ріка перелогами сухої трави; загрозливо пищать — хочуть панувати над нами. (с)

 Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору.

Саме тому, хочу поділитися з вами книгою “Вік червоних мурах” Тетяни П’янкової, адже вона про Голодомор 1932-33 років в Україні.
Якщо “Інтернат” Жадана – це один з найсильніших романів, що я читала в 2023 році, то “Вік червоних мурах” – один з найважчих романів 2023 року.

Це дуже емоційно важка книжка. Мені трохи пощастило, що я знала про що саме вона. Це як раз той випадок, коли від спойлерів була користь. Адже саме спойлери допомогли хоч трохи емоційно підготуватися до подій. Але якщо подумати, то тут описуються усі жахи, які були під час Голодомору. Усі. Тож можна і здогадатися, що чекає на читача. Хоча мушу признатися, що деякі сцени я так і не змогла прочитати, а просто пропустила. Занадто було важко це читати. 

Це історія маленького села Мачухи в Полтавській області в 33 році. День за днем його жителі вмирають від голоду. Харитон кожного ранку їздить по селу та збирає трупи. Олексій – червоний комісар, в імʼя партії та “свєтлого будущєго” дає бій куркулям, забираючи останні крихти у людей. Свирид же йому в цьому допомагає. В той час як 19-літня Явдоха зі своєю мамою та молодшим братом намагаються просто вижити.

Continue reading Вік червоних мурах – Тетяна П’янкова, 2022

Клавка – Марина Гримич, 2019


– Та тихо ти! Тихше, «РОЛІТ нє спіт»! (с)

На днях я прослухала сіквел до роману “Клавка” Марини Гримич під назвою “Юра”. І зрозуміла, що я так і не поділилася своїми думками щодо першої частини. Тож ось мій маленький відгук на “Клавку”. Хоч це і хороший сильний текст, але у мене якісь двоякі почуття до нього. Зараз поясню чому.

Ось анотація до книги:

Дія роману Марини Гримич «КЛАВКА» відбувається у Спілці письменників України і в київському письменницькому будинку РОЛІТ у 1947 році, коли відбувся сумнозвісний Пленум, відомий в історії розгромом української літератури, зокрема паплюженням Юрія Яновського та Максима Рильського. Але мало хто знає, що розправою над цими двома класиками не обмежилось: українських літераторів — колег по перу, сусідів по дому — нацьковували одне на одного, користуючись їхніми амбіціями. Учасники подій по-різному вийшли з нелегкої етичної ситуації — хто з високо піднятою головою і посмішкою на устах, а хто в ганьбі і досмертних докорах сумління.
Клавка, секретарка Спілки письменників, знає про письменників усе, а драматичні події відбуваються на її очах. Паралельно в її досить одноманітному житті старої дівки відбуваються кардинальні зміни: вона опиняється в центрі любовного трикутника — між відповідальним працівником ЦК КП(б)У і молодим письменником, який щойно повернувся з фронту.
Літературне життя 1940-х, повоєнний Київ, Євбаз, комунальна квартира — це те тло, на якому розгортається динамічний сюжет.

Continue reading Клавка – Марина Гримич, 2019