«Я [сердечко] БУСЬКІВ _АД». (с)
Я закінчила з “Білим попелом”, потім з “Танцем недоумка”, щоб перейти до головного боса Іларіона Павлюка, а саме до роману “Я бачу вас цікавить пітьма”. Адже якщо ви хоч трохи крутитесь в книжних спільнотах, то ви просто не могли не чути про цю книгу.
Я змогла приборкати цього боса не з першої спроби. Я починала читати книгу вперше, коли була емоційно виснажена. І мене вистачило лише на першу главу, оскільки не змогла винести відчуття безнадійності та якоїсь чорнухи. Другий раз я почала читати вже більш в емоційно стабільному стані. І це зовсім інші відчуття. Книга захопила мене.
Анотація до роману:
Київського кримінального психолога Андрія Гайстера відправляють консультантом у богом забуте селище Буськів Сад. Зимової ночі там зникла маленька дівчинка. А ще там водиться Звір — серійний маніяк, убивств якого тамтешні мешканці воліють не помічати... У цьому проклятому селищі, де все по колу і всі живуть життям, яке ненавидять, розслідування постійно заходить у глухий кут. Андрій вірить, що загублена дівчинка, попри все, жива і він її знайде. Але нікому, крім нього, це не потрібно. «Я бачу, вас цікавить пітьма» — історія про непробивну людську байдужість і пітьму всередині нас. Про чесність із собою й ціну, яку ми готові заплатити за забуття. Про гріхи, що матеріалізуються, і спокуту, дорожчу за спокій.
Continue reading Я бачу, вас цікавить пітьма – Ілларіон Павлюк, 2020