Архів за місяць: Лютий 2024

Найдовша подорож – Оксана Забужко, 2022

Відгуки, Сучасна література, , ,

Не вбиті за двадцяте століття, ми справді стали сильніші: сила життя — сила росту, любови й свободи — по нашій стороні. (c)

Це перший есей, який я прочитала в Оксани Забужко. До цього у неї я читала лише роман “Польові дослідження з українського сексу” декілька років тому, і явно була не готова до цього тексту.  Я намагаюсь осилити “Планету Полин”, але ці есеї йдуть дуже важко. Тож взялась за “Найдовшу подорож”. Цю ж книгу мій мозок подужав. 

Оксана Забужко виїздить 23 лютого 2022 року до Варшави на 3 дні. Але через повномасштабне вторгнення армії рф в Україну залишається там на декілька місяців. Весь цей час письменниця дає інтервʼю, в яких намагається пояснити європейцям “чому ж Путін напав на Україну”, “як так сталося” та “чого ж хоче цей Путін”. Саме ці безкінечні однакові питання змусили авторку написати цей есей.  Продовжувати читання Найдовша подорож – Оксана Забужко, 2022 →

Чоловік, який помер – Антті Туомайнен, 2016

Відгуки, Сучасна література, , , , ,

Бо вчора я помер. Бо вчора я відродився для життя. (с)

Не розумію як деякі книжки потрапляють у мій віш лист, але часто вони мене дивують. І не завжди приємно дивують. З романом “Чоловік, який помер” фінського письменника  Антті Туомайнена було саме так. Тобто він виник нізвідки, я нічого не знала про нього, тому і не було високих очікувань. Але це саме те, що і було треба: легкий, цікавий, загадковий, іронічний, трохи нуднуватий детектив.

Анотація до книги:

Головний герой неординарної історії від популярного фінського письменника Антті Туомайнена мешкає в маленькому містечку. І все у Яакко Каунісма складається якнайкраще: у свої 37 він сповнений сил та енергії, має успішний грибний бізнес і красуню­ дружину. Але під час візиту до лікаря чоловік раптом дізнається, що жити йому лишилося недовго, адже його отруїли. Мало того, починає розгойдуватися сімейний човен, та й доля фірми викликає серйозне занепокоєння. Втім, лити сльози ніколи, адже треба встигнути знайти вбивцю і владнати решту справ. Остання пригода в житті Яакко нагадує водночас захоп­ливий детектив, гостросюжетний бойовик, похмурий трилер і чорну комедію.

Продовжувати читання Чоловік, який помер – Антті Туомайнен, 2016 →

Місто – Валер’ян Підмогильний, 1928

XX ст, Відгуки, , , , ,

О ненажерне місто! (с)

Продовжую ділитися творами #український канон, які мене вразили. В цей раз це вся творчість Валерʼяна Підмогильного, і особливо його роман “Місто”. Письменнику було лише 27 років, коли вийшов його дебютний роман. Лише 27, а вже настільки майстерним, зрілим та глибоким він зміг створити твір. На превеликий жаль, Валерʼян Підмогильний написав мало творів, не останню роль в цьому зіграли НКВД та партія. А в 1937 році, коли автору було лише 36 років, разом з Миколою Кулішем, Лесем Курбасом, Миколою Зеровим та іншими понад 1000 людей Валерʼян Підмогильний був розстріляний у Сандармосі. Скільки би він ще написав би гарних творів, питання риторичне…

Але поговоримо про роман “Місто”. Це інтелектуальний роман, роман виховання. Перед читачем предстає шлях становлення головного героя та з якими етичними проблемами він зіштовхується.

Степан Радченко приїздить в Київ з села. Щоб вступити в університет. Його бажання вивчитися і повернутися додому, щоб допомогти піднімати село. Місто лякає його своїми розмірами, “розбещенностю” та розмахом.
Київ не дуже гостинний до нього. Він оселяється на Нижньому Валі (в той час околиця міста), ще й в хліву.  Але поступово крок за кроком місто поглинає його. З селюка він перетворюється в містянина. Не просто містянина, а поважного літератора. Але на жаль, щоб здобути визнання, він зробить багато помилок.

Продовжувати читання Місто – Валер’ян Підмогильний, 1928 →

Під знаком чорного лебедя – Девід Мітчелл, 2006

Відгуки, Сучасна література, , , ,

You’re not a maggot. Don’t let dickheads decide what you are. (с)

Я не раз чула про англійського письменника Девіда Мітчелла та його роман “Хмарний атлас”. Але, на жаль, українського перекладу ще немає. До того ж відгуки доволі різні: від “книга шедевр” до “нічого не зрозуміло”. Тому якось насторожено чекаю цей роман. Проте я прочитала його “Дім на Збіччі”, але не можу сказати, що прям дуже сподобалось.
Саме тому нічого не очікувала від книги “Під знаком чорного лебедя” (Blаck Swan Green). Точніше очікувала, що буде складно і нудновато (хм, навіщо тоді я взагалі її обрала для читання?!?). Але як же я помилялась! З першої сторінки, навіть з першого абзацу стало ясно, що це прям “мій” текст.
Після прочитання у мене було бажання, щоб кожен підліток та підлітка прочитали цей роман. А також їх батьки. Бо це один з найкращих романів про дорослішання, що я читала.

1982. Блек Свон Грін – невелике містечко в Англії. Саме тут живе 13-річний Джейсон Тейлор. Життя у хлопця важке. Через заїкання в нього проблеми з крутими хлопцями у школі. Він пише вірші до місцевої газети, а це не додає крутизни, тому намається це приховати. Вічні сутички зі старшою сестрою, тривога за батьків, які постійно сваряться. Ще й ці дивні дівчата…

Продовжувати читання Під знаком чорного лебедя – Девід Мітчелл, 2006 →