You’re not a maggot. Don’t let dickheads decide what you are. (с)

Я не раз чула про англійського письменника Девіда Мітчелла та його роман “Хмарний атлас”. Але, на жаль, українського перекладу ще немає. До того ж відгуки доволі різні: від “книга шедевр” до “нічого не зрозуміло”. Тому якось насторожено чекаю цей роман. Проте я прочитала його “Дім на Збіччі”, але не можу сказати, що прям дуже сподобалось.
Саме тому нічого не очікувала від книги “Під знаком чорного лебедя” (Blаck Swan Green). Точніше очікувала, що буде складно і нудновато (хм, навіщо тоді я взагалі її обрала для читання?!?). Але як же я помилялась! З першої сторінки, навіть з першого абзацу стало ясно, що це прям “мій” текст.
Після прочитання у мене було бажання, щоб кожен підліток та підлітка прочитали цей роман. А також їх батьки. Бо це один з найкращих романів про дорослішання, що я читала.

1982. Блек Свон Грін – невелике містечко в Англії. Саме тут живе 13-річний Джейсон Тейлор. Життя у хлопця важке. Через заїкання в нього проблеми з крутими хлопцями у школі. Він пише вірші до місцевої газети, а це не додає крутизни, тому намається це приховати. Вічні сутички зі старшою сестрою, тривога за батьків, які постійно сваряться. Ще й ці дивні дівчата…

I'm a kid. I'm thirteen. You said it's a miserable age, being thirteen, and you're right. If you don't fit in, they make your life a misery. 

Памʼятаєте свої 13 років? Коли боїшся бути не таким, як всі. Коли емоцій через край. Коли не розумієш себе. Коли невпевненність в собі зашкалює.
В 13 років і так багато проблем. Адже постійно треба бути зібраним. Є певні правила як в школі, так і в суспільстві, по яким повинен жити підліток серед собі подібних. Тут дуже важлива ієрархія. Сьогодні ти можеш бути крутим, а завтра ти вже “maggot” (їбанько). І дуже легко ці правила порушити: не так звернутися по імені (бо треба по імені та прізвищу), чи не так глянути чи затупити на дискотеці:

“Disco's are tricky. You look a total wally if you dance too early but after one crucial song tips the disco over, you look a sad saddo if you don't.”

А якщо ти заїка, то проблем ще більше. Страх, що всі дізнаються, що ти заїка, бо тобі вдається це приховувати, просто постійно мовчучи. Страх бути ізгоєм у класі. Страх, що всі будуть з тебе сміятися. Страх, що всі дізнаються про твої вірші. Усе життя Джейсона складається зі страху та невпевненності в собі.

“Blаck Swan Green” складається з 13 глав, тобто 13 місяців з життя головного героя. За цей рік і 1 місяць Джейсон дорослішає, сильнішає, долає страхи та стає впевненішим в собі. Він отримує маленький, але важливий життєвий досвід. Зʼявляється багато що “перше”: перша цигарка, перший поцілунок, перша бійка, перша смерть…

Кожна глава – це окрема історія із життя хлопця. Вони різні, на різні теми. Від намагання справити враження на дорослого кузена (ось тут і зʼявляється перша цигарка) до переживань через Фолклендську війну.
Деякі глави прям зачепили. Наприклад, 2 глава про заїкання. Оскільки цей роман є трохи автобіографічним, і Девід Мітчелл сам заїка, то не дивно, що вона вийшла найзворушливішою. Вона і комедійна, але за сміхом сховані дитячі страхи, переживання та біль.

Взагалі, гумор – один з плюсів цього роману. Він не навʼязливий і його не забагато. Ні, навпаки. Він тонкий, легкий, трохи дитячий, що тільки додає затишку та милоти.

“Good moods’re as fragile as eggs...Bad moods’re as fragile as bricks.” 

Під час читання я згадувала своє дитинство: як раділа, коли залишалась дома сама (люблю цю сцену в книзі), або ж свої відносини з мамою, перше кохання та хуліганів зі школи.

Як я не раз писала, що люблю, коли серйозні книжки написані від лиця дитини чи підлітка (наприклад, “Вернон Господь Літтл” чи “Вся жизнь впереди”). Це не тільки посилює співпереживання, але й додає дитячої наївності, дитячої вразливості та дитячої логіки. Так і тут. Ми бачимо переживання, страхи, розачарування героя. А в 13 років всі ці почуття помноженні вдвічі.

Отже, це дуже теплий, сильний, смішний, зворушливий, щирий роман про підлітка та його дорослішання. Тут є над чим посміяться, а є над чим подумати, чи навіть поплакати. Рекомендую читати всім і кожному!

 - It'll be all right.- Julia's gentleness makes it worse. - In the end, Jace.
 - It doesn't feel very all right.
 - That's because it's not the end.