Category Archives: XX ст

Невеличка драма – Валер’ян Підмогильний, 1930

Найгостріше зазнав це біохімік, що кохання своє зустрів, як раптову катастрофу. (с)

Якщо про роман “Місто” Валерʼяна Підмогильного багато хто знає, то про його другий роман “Невеличка драма. Роман на одну частину” не така кількість. Хоча деякі люблять його навіть більше. Я ж в захваті від нього.

“Невеличка драма” – це інтелектуальний роман, роман-епоха, любовний роман та роман дорослішання. Звучить дуже складно, серйозно та заумно. І так, і ні. Так, тут багато алюзій та підтекстів, важливих тем, філософських питань. І ні, адже це історія про кохання, а про кохання завжди легко читається.

Ця невеличка драма крутиться навколо молодої дівчини, та молодих хлопців, які крутяться навколо неї. 

Continue reading Невеличка драма – Валер’ян Підмогильний, 1930

Місто – Валер’ян Підмогильний, 1927

О ненажерне місто! (с)

Продовжую ділитися творами #український канон, які мене вразили. В цей раз це вся творчість Валерʼяна Підмогильного, і особливо його роман “Місто”. Письменнику було лише 27 років, коли вийшов його дебютний роман. Лише 27, а вже настільки майстерним, зрілим та глибоким він зміг створити твір. На превеликий жаль, Валерʼян Підмогильний написав мало творів, не останню роль в цьому зіграли НКВД та партія. А в 1937 році, коли автору було лише 36 років, разом з Миколою Кулішем, Лесем Курбасом, Миколою Зеровим та іншими понад 1000 людей Валерʼян Підмогильний був розстріляний у Сандармосі. Скільки би він ще написав би гарних творів, питання риторичне…

Але поговоримо про роман “Місто”. Це інтелектуальний роман, роман виховання. Перед читачем предстає шлях становлення головного героя та з якими етичними проблемами він зіштовхується.

Степан Радченко приїздить в Київ з села. Щоб вступити в університет. Його бажання вивчитися і повернутися додому, щоб допомогти піднімати село. Місто лякає його своїми розмірами, “розбещенностю” та розмахом.
Київ не дуже гостинний до нього. Він оселяється на Нижньому Валі (в той час околиця міста), ще й в хліву.  Але поступово крок за кроком місто поглинає його. З селюка він перетворюється в містянина. Не просто містянина, а поважного літератора. Але на жаль, щоб здобути визнання, він зробить багато помилок.

Continue reading Місто – Валер’ян Підмогильний, 1927

“Я (Романтика)” та “Санаторійна зона” Хвильового, 1924

Як же я хочу назад в Хвильовий. Ницо Потворно

У школі ми не вчили творчість Миколи Хвильового. А якби й вчили, то навряд чи я щось зрозуміла б. Я офіційно заявляю, що “Санаторійна зона” Хвильового – одна з найважчих книжок, що я читала. Якщо на емоційному рівні я ще можу відчути цю повість, то більша частина символів та ідей точно пройшла повз мене. Це з урахуванням того, що я знаю біографію письменника, його погляди та читала коментарі до його творів. Але на то він і авангардист, щоб не все в лоб, як в класичній літературі.

Чому ж я вирішила написати про автора, якого не розумію? Бо Хвильовий мене шокував і вразив. Я давно не читала книжки, які викликали як емоційну, так і інтелектуальну залученість. Але найголовніше – мене вразив сам автор.

Continue reading “Я (Романтика)” та “Санаторійна зона” Хвильового, 1924

Улас Самчук: “Марія” та трилогія “Волинь”

Матері! Чого ви плачете, матері? Шкода вам ваших синів? Не плачте. Їх мільйони в Росії. Жінки! Невже не обійдетесь без ваших чоловіків? Загинуть? Не журіться… Росія дасть вам інших! (с)

В школі ми вчили Уласа Самчука і його роман “Марія”. Але я памʼятаю, що мені важко дався текст, особливо його друга частина. Перечитуючи зараз, моя думка трохи змінилась: книга вразила мене, хоча друга частина також далась важко.

Повна назва роману “Марія: хроніка одного життя”, оскільки він саме про це. Це історія життя Марії: про її важку долю, складнощі селянського життя на кінці ХІХ – початку ХХ століть і Голодомор. Це перший роман, який висвітлює тему Голодомору в Україні 32-33 рр. Не даремно книга починається з присвяти:

«Матерям, які загинули голодною смертю на Україні в роки 1932–1933»

Continue reading Улас Самчук: “Марія” та трилогія “Волинь”

Кассандра – Леся Українка, 1907


Що правда? Що неправда? Ту брехню, що справдиться, всі правдою звуть. (с)

Після “Оргії” інший твір Лесі Українки, який мене вразив була також драматична поема “Кассандра”. З дитинства я не любила читати міти давньої Греції чи Риму. Все, що я памʼятаю, це що Зевс з усіма займався сексом, обираючи різні образи для цього. Читаючи “Кассандру”, я раділа, що дивилась фільм “Троя” з красунчиками Бредом Піттом та Еріком Баною. Тому моя вам порада, якщо ви не шарите хто такі Паріс чи Агамемнон, то подивіться це кіно перед тим як читати “Кассандру”.

Головна героїня Кассандра, дочка Пріама – останнього (трохи спойлер) троянського царя. Її брат Паріс влюбився в Гелену прекрасну і викрав її у чоловіка спартанського царя Менелая. Той звернувся до свого брата Агамемнона і він зі своїм військом пішов на Трою. 9 років тривала облога Трої.

Continue reading Кассандра – Леся Українка, 1907