От і настав наш День Гніву. Лінію оборони тримають живі. (c)

Я завжди вважала, що Ліна Костенко лише поетеса. І на свій сором я нічогісінько не знала про її прозу, а тим паче про роман “Записки українського самашедшого”. Письменниця писала його маже 10 років. І він приємно здивував. Думаю, прочитавши б цю книгу декілька років тому, я не змогла б оцінити її на повну. Адже саме зараз вона мега актуальна, а тому і страшна.

Це записки або ж щоденник 35-річного системного програміста, який прискіпливо (читай маніакально) слідкує за новинами. Він настільки занурюється у цей світ, що перестає жити своє життя, через що у нього виникають проблеми з дружиною.

Ось і весь сюжет. Але ця книга не про головного героя чи його пригоди. Вона про те, що пересічний українець переживав в період з грудня 2000 року до Помаранчевої революції.

це — зріз, це анамнез, це як в археології — культурний шар.

Продовжувати читання Записки українського самашедшого – Ліна Костенко, 2010 →

Не варто забувати, що найлютіші бурі завжди починаються з легкого вітерця. (с)

Скільки б разів я собі не обіцяла не починати незакінчені цикли, завжди знаходиться книга, яка заманює мене. І я як віслючок, біжу за заповітною морквиною-книгою, наплювавши на свої власні обіцянки. Обіцянки-цяцянки. Скільки б я не тримала себе в лапках і навіть не дозволяла собі дивитися в сторону нового роману “Колонія” Макса Кідрука, він все ж таки якось опинився в моїй квартирі. Я не знаю як це трапилось. Реально, я чхнула, і ось я стою біля поштомата з розірваною коробочкою і “Колонією” в руках. Буду вважати, що це магія! Ні, не магія, а фантастика!

Важко писати про що книга, в якій 900 сторінок. Тому візьму анотацію:

2141 рік.
Людство на Землі ще не оговталося від хвороби клодис, що призвела до найбільшої за пів століття пандемії, коли з’являється новий патоген, який інфікує винятково вагітних жінок. Група вчених-імунологів намагається з’ясувати його природу та, що найдивніше, зв'язок із нейтринними спалахами, зафіксованими довкола планети.
Чисельність населення марсіанських Колоній перевищила сто тисяч мешканців, і третина з них — народжені на Марсі. Вони програють суперспеціалістам із Землі боротьбу за робочі місця в наукоємній економіці Марса та змушені гарувати, мов раби, на низькокваліфікованих ручних роботах. Що більше їх сягає повноліття, то дужче вони прагнуть змін, не усвідомлюючи, що ті загрожують існуванню Колоній.
«Колонія» — перша книга фантастичного циклу «Нові Темні Віки» про світ у ХХІІ столітті. Це історія про те, що людина, попри всі її досягнення, не змінюється, й ані збільшення тривалості життя, ні навіть перетворення на двопланетний вид не гарантує людству порятунок.

Але якщо коротко, то це історія про те, чому не варто сидіти в даркнеті ;)

Продовжувати читання Колонія. Нові Темні Віки – Макс Кідрук, 2023 →