Що правда? Що неправда? Ту брехню, що справдиться, всі правдою звуть. (с)
Після “Оргії” інший твір Лесі Українки, який мене вразив була також драматична поема “Кассандра”. З дитинства я не любила читати міти давньої Греції чи Риму. Все, що я памʼятаю, це що Зевс з усіма займався сексом, обираючи різні образи для цього. Читаючи “Кассандру”, я раділа, що дивилась фільм “Троя” з красунчиками Бредом Піттом та Еріком Баною. Тому моя вам порада, якщо ви не шарите хто такі Паріс чи Агамемнон, то подивіться це кіно перед тим як читати “Кассандру”.
Головна героїня Кассандра, дочка Пріама – останнього (трохи спойлер) троянського царя. Її брат Паріс влюбився в Гелену прекрасну і викрав її у чоловіка спартанського царя Менелая. Той звернувся до свого брата Агамемнона і він зі своїм військом пішов на Трою. 9 років тривала облога Трої.
Кассандра не просто принцеса, вона ще провісниця. Вона отримала цей дар від закоханого в неї Аполлона. Дівчина пообіцяла розділити з ним ложе, якщо отримає дар віщування майбутнього. Він дарує це уміння, але вона відмовляє йому (“підманула, підвела”). Аполлон, певна річ, ображається і трохи “фіксить” подарунок: зробив так, що ніхто не вірить її пророцтвам. А його сестричка Артеміда додала ще одну фічу: Кассандра сама перестає вірити у свої видіння. Через ці пророцтва її не люблять, вважають божевільною та хворою. Тому її дар перетворюється в покарання як для її близьких, так і для неї самої.
Я, брате, сама б радніша прясти білу вовну, ніж віщувати всім нам чорну долю.
Кассандра бачить у видіннях, що Троя впаде, але її ніхто не слухає. Коли вона бачить, що Гектор загине у двобої з Ахіллесом (“Гектор! Гектор!”), вона розповідає про це дружині Гектора Андромасі. І та звинувачує Кассандру “у вбивстві духа переможного”.
Кассандра вважає себе винною у смерті брата:
Не страх, не сором і не меч, а я своєю правдою згубила брата...
тому вирішує нікому не розповідати про свої видіння. На вулиці вона зустрічає Долона – її колишнього коханого, який збирається у розвідку. Кассандра бачить, що він загине, але не каже йому цього. Проте вирішує прослідкувати за ним. Долон забирається в ворожий табір, Кассандра бачить стражів і кличе Долона, щоб попередити його про це. Це чують вороги, його помічають і вбивають. І знову Кассандра звинувачує себе.
Дівчина зустрічається зі своїм братом Геленом, який також віщун, хоча дару він не має. Він каже людям, те що вони хочуть почути, заспокоює їх і дає їм надію. У них виникає батл, бо у кожного своє бачення правди та її використання (це найкраща сцена з усього твору – сильна та змістовна).
Бо меч і спис мала для мене зброя, бо людські душі - от моє знаряддя, крилате слово - от моя стріла, люд проти люду - от мій поєдинок!
Тож облога міста триває. Поки Одіссей не вигадує хитрий план, а саме подарувати троянцям величезного коня (думаю, писати чим все закінчилось не треба).
Отже, “Кассандра” – поема про правду і постправду. Цей твір Леся Українка писала 6 років (наприклад, “Лісову пісню” вона написала за тиждень), тому не дивно, що тут закладено дуже багато сенсів, роздумів та пошуків відповідей. Через що поема читається важко.
Впевнена, що в різні часи цей твір по-різному сприймається. Зараз під час війни, я його сприймаю через призму власного досвіду. Оскільки зараз моя країна в облозі, і я не знаю паде вона чи ні (але вірю і сподіваюсь, що ми переможемо!). Я можу слухати кассандр, які розповідають, можливо правду, що Україна загине, але ці слова забирають у мене надію. Можу слухати геленів-арестовичів, таких собі популістів, любителів постправди, які запевнять, що все ок два-три тижня. Проте треба бути обережними з геленами і їх пророцтвами. Так легко ввести себе в оману, повірити у те, у що хочеш вірити. Але це може зіграти погану роль – це може розслабити і призвести до втрати пильності.
Та що, Кассандро, доволі з нас уже твоєї правди, зловісної, згубливої, так дай же нам хоч неправдою пожить в надії.
Але для мене, правда посередині. Треба слухати Кассандру, яка закликає не спати, не вірити ворогу, бо “дурно не дає дарунків ворог”, чатувати, тобто робити все, щоб країна перемогла. Але слухати і позитивні прогнози, щоб мати надію, вірити, що ми переможемо.
Також важливо, як подавати правду. Андромаха Кассандрі говорить “ти завжди не в пору й недоладно пророкуєш”. Віщунка лякає людей своїми видіннями, забирає віру в себе, надію. Адже знати правду і правильно подати правду – це зовсім різні речі. Іноді здається, що саме її слова винні у смертях. Як, наприклад, ситуація з Додоном. Можливо, як би вона не погукала хлопця, то і стража його не помітила б і не вбила б.
дали тобі пізнати правду, сили ж не дали, щоб керувати правдою.
З кожною такою ситуацією Кассандра починає сумніватися в собі та своєму дарі. Люди навкруги намагаються їй навіяти, що вона хвора, що видіння її неправдиві, що це через неї всі гинуть. (У 21 сторіччі ми це називаємо – газлайтинг.) Тому для Кассандри, як і для Трої трагічний кінець неминучий.
Отже, не втрачаймо пильності та читаймо Лесю Українку”