Tag Archives: #драма

Кассандра – Леся Українка, 1907


Що правда? Що неправда? Ту брехню, що справдиться, всі правдою звуть. (с)

Після “Оргії” інший твір Лесі Українки, який мене вразив була також драматична поема “Кассандра”. З дитинства я не любила читати міти давньої Греції чи Риму. Все, що я памʼятаю, це що Зевс з усіма займався сексом, обираючи різні образи для цього. Читаючи “Кассандру”, я раділа, що дивилась фільм “Троя” з красунчиками Бредом Піттом та Еріком Баною. Тому моя вам порада, якщо ви не шарите хто такі Паріс чи Агамемнон, то подивіться це кіно перед тим як читати “Кассандру”.

Головна героїня Кассандра, дочка Пріама – останнього (трохи спойлер) троянського царя. Її брат Паріс влюбився в Гелену прекрасну і викрав її у чоловіка спартанського царя Менелая. Той звернувся до свого брата Агамемнона і він зі своїм військом пішов на Трою. 9 років тривала облога Трої.

Continue reading Кассандра – Леся Українка, 1907

Оргія – Леся Українка, 1913

Пам’ятай же, що Рим ходив у Грецію до школи.(с)

У школі, де я навчалась була дуже сильна вчителька з української мови та літератури. Ольга Віталіївна завдяки своїй внутрішній силі та цінностям змогла з легкістю завоювати авторитет. Тому я читала усі книжки, які від нас вимагала програма, та Ольга Віталіївна. Я багато що памʼятаю зі шкільних років. От, наприклад, дотепер памʼятаю уривок з «Intermezzo» Коцюбинського, де герой їв соковиту сливу, читаючи газету про загиблих. Не знаю чому, але це мене вразило. А зараз, живучи в 2023, я сама читаю новини про загиблих, про закатованих, про знищені міста під час сніданку. Такі реалії мого життя…

З початком повномасштабної війни я почала перечитувати всю українську класику. Це бажання зʼявилось ще після прочитання роману “Амадоки” Софії Андрухович, але з лютого 2022 бажання переросло в дію.
Після “Амадоки” я зрозуміла, що мої знання з української літератури дуже поверхові. І мені пощастило попасти на курс “Історія української літератури” в Litosvita. Це один з найкращих курсів, що я проходила за своє життя. 10 лекцій та 5 семінарів з найкращими літературознавцями та критиками: Ростислав Семків, Віра Агеєва, Богдана Романцова, Ганна Улюра та інші. Ми розбирали важливі для нашої літератури письменників та письменниць: від Котляревського до Жадана. Їх становлення, вплив, твори. Я дізналась про такі поняття як інтертекстуальність, західний канон, синестезія, конструктивний динамізм або кверофутуризм. Це були дуже продуктивні 3 місяці. Це було саме те, чого мені так не вистачало.

Continue reading Оргія – Леся Українка, 1913

Амстердам – Иэн Макьюэн, 1998г.

Сделай что-то и умри.(с)

Вроде бы нет конкретных мыслей, но и промолчать не могу об этой книге. А именно о  романе “Амстердам” (Amsterdam) английского писателя Иэна Макьюэна. За эту книгу он получил Букеровскую премию в 1998 году. Произведение, действительно, сильное.

Сюжет начинается с похорон. Двое друзей Клайв, одаренный композитор, и Вернон, известный редактор газеты,  приходят на прощальную церемонию к бывшей любовнице. Молли всегда была жизнерадостной и полной энергией. Но из-за болезни, она перестала быть собой. Её муж запрещал друзьям навещать её, ревнуя ко всем. Так она умирала долго и в одиночестве. Это событие очень сильно влияет на друзей. После чего они заключают пакт, что если один из них не сможет контролировать себя, другой обязан лишить его жизни.
Работа кипит, жизнь продолжается, и они всё чаще задумываются об этом обещании, особенно, во время их ссор.

Continue reading Амстердам – Иэн Макьюэн, 1998г.

Какое надувательство! – Джонатан Коу, 1994г.

Первое моё знакомство с английским писателем Джонатаном Коу – роман “Клуб ракалий”. И это было очень длинным знакомством. Я читала эту книгу пару недель, что для меня несвойственно. Продираясь через сюжетные повороты, я просто заставляла себя её не бросить, так как она была скучной. Прошло всего пару лет и я напрочь забыла, о чем был этот роман.  Только помню, что мне нравился слог автора, в отличии от занудного сюжета. За вторую часть “Круг замкнулся” не рискнула садиться, да и честно, не интересовало продолжение истории.

Но “Какое надувательство!” (What a Carve Up!) меня восхитило и удивило. Такого я еще не читала. Эта книга увлекла с первых страниц. Вроде и не юмористическое произведение, но почему-то без улыбки она не читается.

1990 год. Молодому писателю Майклу предлагают написать историю известного британского семейства Уиншоу. Они принадлежат к высшему свету, и они добились успехов в разных сферах: от политики до арт-галерей. Но у каждого уважаемого и знатного семейства есть свои скелеты в шкафах. И Майклу придется их найти и вытащить наружу.

Continue reading Какое надувательство! – Джонатан Коу, 1994г.

Лестницы Шамбора – Паскаль Киньяр, 1989г.

cover_1953554

Вспомнить всё!

Люблю книги неторопливые, медленно-текущие, в которых главное не сам сюжет, а мысли, воспоминания, обрывки жизни главных героев. Когда самая банальная ситуация заставляет задуматься, или какое-нибудь оброненое слово в корне меняет её восприятие.
Вот книга “Лестницы Шамбора” французского писателя Паскаля Киньяра именно такая!

Она о антикваре, который собирал миниатюрные игрушки. Это запечатленный определенный отрывок его жизни с её рутиной, повседневной работой, попыткой кого-то полюбить, а главное, вспомнить. Вспомнить что-то очень важное, что-то неуловимое, которое постоянно ускользает из памяти.

Роман об огромном одиночестве внутри главного героя.

Какое-то непостижимое одиночество таилось в нем самом – засело в мозгу, разливалось по всему телу. Пустота, притягивающая все новую и новую пустоту.

Continue reading Лестницы Шамбора – Паскаль Киньяр, 1989г.