Архів за місяць: Грудень 2024

Крудо – Олівія Ленґ, 2018

“Крудо” – це частково автобіографічний роман британської письменниці Олівії Ленґ, а частково життя американської письменниці Кеті Акер. Написаний він у жанрі потік свідомості, де героїня думає про все і ні про що конкретно. 

Хоч книга і тоненька, але текст концентрований. Тому ті, хто бурчить, що це не роман, а оповідання, не хвилюйтесь, тут всього вистачає: і розвитку персонажів, і роздумів про сучасне життя з твітером, і страху перед майбутнім через політичні події, і пошуку себе (або краще сказати втечі від себе).

Про що ж книга? ЇЇ можна описати цитатою з самого тексту:

2017 рік, вогонь і фашизм, вона ніколи її не забуде, свою першу пору у шлюбі, пізнє пробудження в доросле життя, саме тоді, коли світ гасить світло й лягає спати.

Продовжувати читання Крудо – Олівія Ленґ, 2018

Із Пекла – Алан Мур і Едді Кемпбелл, 1989

Я не раз писала, що обожнюю Вікторіанську Англію. Причому як ось цю елітно-манірну з аристократами, балами і поїздками в Бат, так і ось цю сіро-брудну зі шлюхами, бідністю і Джеком-Різником. 

Тому очевидно, що бажання прочитати графічний роман «Із пекла» Алана Мура і Едді Кемпбелла було велике. І недаремно, бо мені дуууже сподобалось!
Це перша частина, всього їх три. 

Це альтернативна історія Джека-Різника, хоча ніхто і не знає реальної, адже його так і не було затримано. Алан Мур дослідив всі відомі факти цієї справи і пропонує власну теорію, хто ж цей Джек-Різник і чому він вбивав жінок. Причому це не просто теорія, а його припущення базуються на книзі Стівена Найта «Джек-Різник: Остаточне вирішення» та інших історичних документах.

Продовжувати читання Із Пекла – Алан Мур і Едді Кемпбелл, 1989

Тарантул – Боб Ділан, 1971

нині кожна людина сама за
себе – ти кожен чи сам собою? (с)

Знаєте мем “це небагато, але це чесна праця”? Оце я і мої думки під час і після читання “Тарантула” Боба Ділана))
А якщо серйозно, то є книги, які ти не розумієш, але від яких неможливо відірватися і ти просто насолоджуєшся текстом. А є книги, коли тобі некомфортно від того, що ти не розумієш, що ж тут коїться, і тебе це тривожить. То “Тарантул” однозначно це перший варіант. Я майже нічого не зрозуміла, але, бляха, це цікаво!

Якщо ви спитаєте мене, про що ця книга, то я просто втічу)) Бо це неможливо пояснити.

“Тарантул” вважається постмодерністською поезією в прозі, якщо вірити анотації. Це потік свідомості музиканта, де ти вгадуєш, про що ж він пише. Тут дійсно якось “по наитию”, за повторювальними словами, метафорами, за відчуттями намагаєшся зрозуміти (або ні) книгу.

Продовжувати читання Тарантул – Боб Ділан, 1971

Тісні ворота – Андре Жід, 1909

Вузька та дорога, що веде до життя (с)

Я членкиня книжкового клубу The Ukrainians, і однією з книг, які ми читали, була Тісні ворота” французького письменника Андре Жіда. І, як виявилося, це дуже гарний роман. Саме тому мені хочеться про нього розповісти. 

Сюжет дуже простий: хлопчик Джером закохується у свою кузину Алісу (у ті роки, це було норм, якщо що, ніяких ізвращєній!). І так роками вони кохають одне одного, але не одружуються. Роками. Роками. Роками. Усьо.

Певна річ я утрирую, але зовсім трошки) Насправді вони не одружуються во славу великої ідеї – а саме доброчесності та святості. 

— Що душа людини може обирати замість щастя? — вигукнув я нестримно.
Вона прошепотіла:
— Святість...

Звучить нудно? Якщо чесно, то багатьом дійсно нудно. Але особисто я насолоджувалась книгою. І ось чому.

Продовжувати читання Тісні ворота – Андре Жід, 1909

Голлі – Стівен Кінг, 2023

Зараз хочеться читати книжки з різдвяним настроєм. І Стівен-мать його-Кінг для мене саме такий. Адже він дарує віру, що добро перемагає зло, хоч це і не завжди правда. І його роман “Голлі” не став виключенням, чому я дуже тішусь)

“Голлі”- це третя частина циклу “Голлі Гібні”. Я не читала жодної, лише дивилась серіал “Аутсайдер”. Тому можна цю частину читати окремо. Так, тут є натяки на минулі справи, але не так, щоб прям це було важливо розуміти.

Отже, Голлі – приватна детективка. Вона тільки що поховала мати по зуму, бо в США пандемія коронавірусу. Її мати якраз від нього і померла, адже не вірила в його існування, тому не вакцинувалась (обожнюю Кінга!). Щоб відволіктися від власних проблем, Голлі займається справою зниклої дівчини.

Продовжувати читання Голлі – Стівен Кінг, 2023