Зараз хочеться читати книжки з різдвяним настроєм. І Стівен-мать його-Кінг для мене саме такий. Адже він дарує віру, що добро перемагає зло, хоч це і не завжди правда. І його роман “Голлі” не став виключенням, чому я дуже тішусь)

“Голлі”- це третя частина циклу “Голлі Гібні”. Я не читала жодної, лише дивилась серіал “Аутсайдер”. Тому можна цю частину читати окремо. Так, тут є натяки на минулі справи, але не так, щоб прям це було важливо розуміти.

Отже, Голлі – приватна детективка. Вона тільки що поховала мати по зуму, бо в США пандемія коронавірусу. Її мати якраз від нього і померла, адже не вірила в його існування, тому не вакцинувалась (обожнюю Кінга!). Щоб відволіктися від власних проблем, Голлі займається справою зниклої дівчини.

У книзі 600 сторінок, але читається вона швидко і легко. У цьому вся майстерність Кінга: писати легко, але не примітивно. Писати тисячний раз про те, як класно у нього прописані персонажі, їхній психологізм, соціальна проблематика я не буду, бо все це є і всім цим автор і відомий. Я лише відмічу те, що сподобалось мені.

• “Голлі” – це ода раціональності, тому це звичайний детектив, без містики. Я люблю раціональні пояснення, хоча і кінговську магію (читай містичні горори) також люблю. Але тут вбивці звичайні, трошки їбануті, люди. І це, до речі, найбільше лякає. Що професор біологічних наук, професорка з літератури 80+ можуть бути справжніми Хижаками.
• “Голлі” – ляпас антиваксерам та всім любителям нетрадиційної медицини. О да, автор гарно проїхався по цим вірянам “вигаданого грипу”.
• Та й взагалі мені було приємно згадувати часи пандемії (знаю, що звучить тупо, бо померло багато людей від цього, але мені явно живеться зараз в рази важче, ніж тоді). Якесь відчуття ностальгії, коли згадуєш ці маски, ці антисептики літрами, рукавички та вакцинації, без яких нікуди не можна було ходити.
• Крім антиваксерів по жопі отримали трампісти, гомофоби, расисти. Звичайно, це були одні й ті ж самі люди. А ще Кінг трохи наврочив, що Трамп повернеться((
• Величезним плюсом книги є сама Голлі з її особливостями (як я розумію, то вона має іпохондрію (що логічно, коли в тебе померла мама від ковіду) та обсесивно-компульсивний розлад). Її логіка, її дії, її думки, її проблеми – гарно описані і за ними цікаво спостерігати.
• Цікаво було спостерігати і за самим розслідуванням. Динамічно, захопливо, незвично. Сподобалось, що ми одразу знаємо, хто вбивці, тому я  кожен раз нервувала, коли наші герої з ними перетиналися. Та й взагалі структура тексту, а саме часовий аспект чудово інтригував та нагнітав, адже Голлі була в теперішньому, а Хижаки в минулому, поступово наближаючись до теперішнього. І тому інтрига була до кінця роману.
• І безумовно тема старості та хворобу Альцгеймера. Тішусь, що головних героїв 70+ стає більше, навіть якщо це негативні герої))

“Голлі” – класний, легкий, захопливий, трохи лякаючий детектив. Хочу ще!

Єдиний мінус для мене, це фінал, оскільки я б хотіла, щоб ця парочка вижила і страждала від болю та принижень в інеті))

А ще будьте готові, що ви будете відчувати відразу до печінки, або ж навпаки, як я, постійно її хотіти… смажену печінку з цибулькою, з яблучками…