Рік, у нас така класна робота. Нам так пощастило, правда ж? (с)

Усі кіномани знають режисера Квентіна Тарантіно та його останній фільм “Одного разу в Голлівуді”. А от чи всі книгомани знають про дебютний роман Квентіна Тарантіно “Одного разу в Голлівуді” (Once Upon a Time in Hollywood), це питання.
Не раз ми бачили, коли виходили книжки-сценарії після успішного прокату фільмів. А насправді там майже нічого читати чи дізнатися щось нове. Але не в цей раз.

Ось анотація до книги та трейлер до фільму, якщо хтось ще не дивився (якщо це ви, то мерщій виправляти це, бо він крутий!):

Любовний лист Голлівуду шістдесятих, глибоке занурення у кінематографічний світ його золотої доби, винахідливий гумор – усе це в першому романі Квентіна Тарантіно, де він, не обмежений рамками хронометражу, розгортає епічне полотно сонячних спогадів свого дитинства.
 Знайомі глядачам однойменного фільму серіальний актор Рік Долтон та його дублер (герой війни чи вбивця?) Кліф Бут вписані у дбайливо відтворений стро­катий пейзаж Лос-Анджелеса 1969 року, де їхні сусіди — блискучий Роман Поланскі й красуня Шерон Тейт, де тривожною музичною темою звучить історія Чарлі Менсона та його одержимиць, де знімаються куль­тові стрічки й серіали-одноденки, де мимобіжно присутній і сам автор — шестирічним хлоп­чиком, для якого вітчим бере автограф у одного з його улюблених акторів.
 Відомий глядачам сюжет і фірмові, миттєво впізнавані діалоги у книзі роз­криваються по-новому, стаючи фундаментом міцно настояної, сінефільско зарядженої «режисерської версії» фільму, яка відкриває читачеві «розширений всесвіт Голлівуду» від Тарантіно.

Якщо коротко, то ця книжка-спогади про те, як одного разу в Голлівуді… щось трапилось. Тут безліч байок, історій, деталей та нюансів зі світу кінематографа. Саме тому я віднесла б цей твір до жанру виробничого роману. Все крутиться навколо фільмів, серіалів, акторів, режисерів: розбори режисерських робіт, описи фільмів та серіалів, обговорення акторської гри та операторських прийомів.

Спочатку, коли на тебе обвалюється ця купа інформації та імен, ти губишся. Треба шарити кінематограф 50-60 років, щоб повністю зацінити ці жарти чи фразочки. (Саме за це я і зняла пів бала.) Наприклад, я не гуглила кожне імʼя, що не знала, але це мені не завадило віддатися книзі. І поступово ти втягуєшся, і просто кайфуєш. Коли Тарантіно почав розповідати про Поланскі та його фільм “Дитина Розмарі” чи про Куросаву я ловила кожне слово, бо це, бляха, цікаво та захоплююче.

В цій книзі усі фільми, серіали та імена справжні, окрім Ріка Долтона та Кліфа Бута. Та й вони є прототипами відомого актора Курта Рассела та його дублера. Тож ось ці фільми, в яких грав Рік/Ді Капріо – справжні, навіть той, де Ді Капріо спалює нацистів вогнеметом. І це додає крутість!

Але не лякайтесь, тут не тільки історії з Голлівуду. Все ж таки головними героями залишаються Рік та Кліф. Тільки це вже пропрацьовані та розкриті персонажі. У Ріка, наприклад, біполярний розлад, а Кліф виявився поціновувачем європейського кіно з субтитрами. До того ж він герой Другої світової війни, був у полоні в японців, де підняв бунт і втік з табору з іншими вʼязнями. Ну не смакота?

Тарантіно занурює читача в голову до кожного персонажа: Кліфа (він явно улюбленець Тарантіно), Ріка, Чарлі Менсона, Романа Поланскі, Шерон Тейт. Ми знайдемо відповідь чи вбив Кліф свою дружину, чи ні. Або ж як у нього зʼявилась пітбуль Бренді. Або як Кицька приєдналась до секти Менсона. Чи як змінилась карʼєра головних героїв після нападу. І таких нюансів безліч. І я від них просто кайфувала!

Чи можна читати книжку, якщо не дивився фільм? Так, це цілісний роман з героями та сюжетом. Але все ж таки треба знати історію Шерон Тейт та Чарлі Менсона, щоб зрозуміти, що ж героїв обʼєднує.

Отже,  це обʼємні герої, Тарантінівські діалоги (як неочікувано!), його ж гумор та легкість. Це мега цікаво. Ось ця книжка – як мозаїка, яка складається з різних сцен, з різною атмосферою та з різною динамікою. Але в купі це повноцінний класний роман про Голлівуд, трошки з нотою ностальгії, або не трошки.
П.С. Сцена, в якій Тарантіно описує свого вітчима, який бере для нього ж, 6-річного Квентіна, автограф Ріка Долтона вийшла дуже зворушливою. Лайк!