Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має власть сама, а більше ніхто. (с)
Інша книга, яка мене вразила актуальністю – це “Захар Беркут” Івана Франка. Чесно кажучи, я не впевнена, що мені є що розповісти про неї, але все одно хочу поділитися. Я її читала в школі і вона пройшла повз мене, що дивно, адже зараз я її проковтнула за один день. Це захоплива історична повість, від якої було просто не відірватися.
Невеличке село Тухля в Карпатах живе миром та злагодою. Якщо є якісь розбіжності чи проблеми, то все вирішується на загальній раді, яка складається зі старійшин та звичайних селян. Один з самих поважних старійшин Захар Беркут. Він мудрий, досвідчений, усі його слухають та з ним радяться.
Але ці землі князь Данило дарує боярину Тугару Вовку. Цей боярин вирубує ліси, паплюжить природу, не шануючи місцевих, їх звичаї та устої. Тож між тухольцями та Вовком починається відкритий конфлікт. Але перед громадою виникає ще більша небезпека – монголо-татарське нашестя.
Якщо вірити вікіпедії, то на сторінці села Тухля написано, що книга базується на реальних подіях. У 1241 році монголо-татарська орда захопивши Київ, рухалась в сторону Польщі та Угорщини, знищуючи цілі міста та села. І саме в невеличкому селі Тухля громада змогла зупинити полчища татарви. Чи правда це, чи ні не знають точно, але в місцевому фольклорі існують такі згадки та легенди. Саме ними Франко й надихнувся, пишучи цю повість.
Я зовсім не памʼятала, про що “Захар Беркут” і тому боялась читати. Я боялась, що це буде щось нудне, повчаюче, пафосне – як багато книжок того часу. Але сюжет майже відразу зачарував мене. Все починається як любовна історія в стилі “Ромео і Джульєтта”, або краще сказати “Тіні забутих предків”. Максим Беркут рятує Мирославу – дочку Тугара Вовка від ведмедиці. Вони одразу закохуються одне в одного. Але він звичайний хлопець, ще й син Захара Беркута, з яким Вовк “розісрався”, а вона дочка багатого боярина. А переростає історія в воєнно-авантюрний роман зі зрадами, містичними легендами та батальними сценами і боями.
В чому ж актуальність повісті? Ми, українці, зараз бʼємось з такою самою навалою, як і тухільці. Тільки згуртованість та хитрість допомогло маленькій громаді перемогти величезне зло. Ось ця згуртованість, поміч один одному, єднання допомогли вистояти в перші дні повномасштабного вторгнення русні в Україну. І продовжує допомагати.
Батьки і браття! нинішня наша побіда — велике діло для нас. Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас.
П.С. “це дуже класна історія, її можна екранізувати” – думала я, дочитавши книгу. І виявилось, що Ахтем Сеїтаблаєв вже це зробив. Якщо ви не знаєте, хто такий Ахтем Сеїтаблаєв, то біжіть дивитися фільм “Додому”! Він разом з Джоном Вінном у 2019 році зняли екранізацію цього твору. В головних ролях Роберт Патрік та Томмі Фленаган.