Бо вчора я помер. Бо вчора я відродився для життя. (с)

Не розумію як деякі книжки потрапляють у мій віш лист, але часто вони мене дивують. І не завжди приємно дивують. З романом “Чоловік, який помер” фінського письменника  Антті Туомайнена було саме так. Тобто він виник нізвідки, я нічого не знала про нього, тому і не було високих очікувань. Але це саме те, що і було треба: легкий, цікавий, загадковий, іронічний, трохи нуднуватий детектив.

Анотація до книги:

Головний герой неординарної історії від популярного фінського письменника Антті Туомайнена мешкає в маленькому містечку. І все у Яакко Каунісма складається якнайкраще: у свої 37 він сповнений сил та енергії, має успішний грибний бізнес і красуню­ дружину. Але під час візиту до лікаря чоловік раптом дізнається, що жити йому лишилося недовго, адже його отруїли. Мало того, починає розгойдуватися сімейний човен, та й доля фірми викликає серйозне занепокоєння. Втім, лити сльози ніколи, адже треба встигнути знайти вбивцю і владнати решту справ. Остання пригода в житті Яакко нагадує водночас захоп­ливий детектив, гостросюжетний бойовик, похмурий трилер і чорну комедію.

Продовжувати читання Чоловік, який помер – Антті Туомайнен, 2016 →

Women’s capacity for pity is bloody dangerous. (с)

В перший же день релізу я купила собі 6 книжку про Корморана Страйка під назвою “The Ink Black Heart” (“Чорнильно-чорне серце” українською) Роберта Ґалбрейта. І чесно кажучи, трохи підофігела, адже у цій частині 1024 сторінки! (хто там був незадоволений попередніми обʼємами?)) І на мій подив, я проковтнула її найшвидше ніж інші частини. Це було прекрасно!

Ця книжка зачепила відразу. І не через першу сцену, де Корморан намагається поцілувати Робін (да-да!). А саме через детективний сюжет. Ця справа заполонила мій мозок з самого початку, що величезна рідкість в детективах. Але тут сама історія аніматорів, їх мультику на ютюбі, їх фан-клубу, вбивства – все викликало цікавість і бажання читати ще.

Продовжувати читання Чорнильно-чорне серце – Роберт Ґалбрейт, 2022 →

Clues from chaos, sense from madness. (с)

Всупереч скандалу навколо Джоан Роулінг, особисто я продовжую купляти її книжки та підтримувати письменницю. У мене не було жодної миті вагання, щоб відмовитися і закенселити авторку.

Я не писала відгук на пʼяту книжку “Troubled Blood” з циклу про Корморана Страйка, бо надто мало було думок. Але читаючи останню частину, а саме “The Ink Black Heart”, пригадала попередню і назбирала на невеличенький відгук. Для себе я охарактеризувала цю частину як “Що важче знайти дівчину, яка пропала 40 років тому чи ідеальні парфуми?”. І як ви здогадались, то парфуми так і не знайшли))

Продовжувати читання Troubled Blood by Robert Galbraith, 2021 →

Ямайка! Я наверно родился в майке.
На твоих руках
На моих ногах – песок
Я хожу без носок, босиком.
(с) 5’nizza

Думая про Ямайку, я всегда представляла горячий песок, волны океана и музыку регги. На этом мои знания иссекают, я бы даже на карте не смогла бы показать, где она находится. Но благодаря Букеровской премии я расширяю не только литературные горизонты, но и географические. Так из-за романа, который получил Букера в 2015 году “Краткая история семи убийств” (A Brief History of Seven Killings) ямайского писателя Марлона Джеймса я узнала и про Ямайку, и про её историю (небольшой отрезок), про её культуру и где же, мать её, она находится! И в 1976 году Ямайка совсем не так заманчива, как поется в песне, а даже совсем наоборот.

История начинается с декабря 1976 года. Кингстон – столица Ямайки – погрязла в преступности. Ведь городом правят банды. Самыми влиятельными были Копенгаген и Восемь Проулков. Между ними ведутся постоянные войны, нападения, убийства.
5 декабря в Кингстоне должен пройти концерт Боба Марли (да-да того самого, которого в книге называют просто Певец) за мир “Улыбнись, Ямайка”. Выступление должно снизить градус насилия и объединить людей, ведь для ямайцев Певец – некий мессия.
Но что может повергнуть в больший хаос страну, как не убийство этого самого мессии? Особенно, если это в интересах неких важных политиков.

Продовжувати читання Краткая история семи убийств – Марлон Джеймс, 2014 →