Отже, наші тевтонці. А саме роман “Сатанів. Тевтонське прокляття” Катерини Липи. Почну з поганого: мужніх накачаних українських лицарів на конях було мало. Якщо точно, то лише четверо. Та й чи були вони накачаними – також питання, на жаль, без відповіді.
Але навіть незважаючи на такий величезний мінус, книга мені сподобалась. 

Тепер про хороше. Насправді це непоганий пригодницький роман у декораціях середньовічної України. 

Події розгортаються у 1410 році в місті Сатанів. Головний герой Василь Крук – молодий боярин і лицар. Брав участь у великій Грюнвальдській битві під час війни Королівства Польського, Великого князівства Литовського та королівства Русь проти Тевтонського ордену. Проявив себе хоробрим воїном і трохи мародером🫥 Ці речі, певна річ, зіграють свою роль в його житті. 

Продовжувати читання Сатанів. Тевтонське прокляття – Катерина Липа, 2024 →

Тридцятого травня народ наш гуляє,
Радісно свято своє відзначає.
То Свято Цапа, тріумф свободи… (с)

Часто автори, щоб зафіксувати важливі карколомні події країни, пишуть сімейні саги. Особливо це стосується південноамериканських авторів. Але “Свято Цапа” Маріо Варгаса Льйоса не цей варіант. Адже це справжній історичний роман. Я б навіть сказала б, політичний роман. Без саги, без магічного реалізму, без національного колориту. Так, не без сімейної історії. Але все крутиться навколо диктатора Домініканської республіки Рафаеля Леонідаса Трухільйо Моліна. 

Соромно признатися, але я нічого не чула про нього до цього. Та й про історію Домініканської республіки нічого не знала. І саме за це я люблю книжки, що вони змушують дізнаватися про щось нове. Тут я гуглила багато, дуже багато.

Тому спочатку книга читається дуууже повільно. По-перше, треба багато в чому розібратися, саме в історичних подіях (хоча мабуть про це можна і після почитати🤔). По-друге, легко заплутатися в героях. Їх багато, у них важкі імена, деякі ще й дуже схожі. Я прям виписувала, хто є хто, бо так точно не стягнула б. По-третє, тут різні часові проміжки. Іноді вони незрозумілі, чи це теперішнє, чи це минуле, чи взагалі який це рік.
Але поступово втягуєшся і починаєш кайфувати від книги (якщо можна кайфувати від книги про кровавого диктатора😐).

Продовжувати читання Свята Цапа – Маріо Варгас Льйоса, 2000 →

Він був тут. (с)

У кожному житті є своє ядро, своє осердя, свій епіцентр, з якого все проростає і куди все повертається. (с)

Так сталось, що я почала читати «Гамнет» (Hamnet) британської письменниці Меґґі О’Фаррелл після «Освіченої» Тари Вестовер. І скажу чесно, це було даремно. Оскільки у мене не було жодних емоційних сил. І ось я відкриваю книгу і майже на перших сторінках я знову читаю про фізичне насилля над дітьми.
Додайте до цього ще майстерність авторки відтворити ці відчуття героїв, їхні думки. І це емоційно вбиває, адже діти не мають боятися своїх батьків. 

Про що буде ця книга – написано на першій сторінці самою ж авторкою:

Пара, що мешкала в 1580-ті роки на Генлі-стріт у Стратфорді, мала трьох дітей: старшу Сюзанну та менших, близнюків Гамнета й Джудіт.
Хлопчик, Гамнет, помер у 1596 році, йому було одинадцять.
Чотири роки по тому або пізніше його батько написав пʼєсу під назвою «Гамлет».

За весь роман жодного разу не було названо імʼя героя. Він батько, чоловік, син, “той чоловік”. Але всі розуміють, що мається на увазі саме Вільям Шекспір. І ось ця легка недосказаність особисто мені дуже подобається. Бо авторка не спекулює відомою особистістю. Вона не заявляє, що все було само так. Вона просто розмірковує: “а що якби…”.

Продовжувати читання Гамнет – Меґґі О’Фаррелл, 2020 →

Перешийок переламався, півострів став островом і дрейфував у невідомому напрямку. Хоча чому ж — відомому: у бік зла. (с)

Сумно, коли всі хвалять книжку, а в тебе вона не викликала такого захоплення… Так, на жаль, у мене вийшло з романом Анастасії Левкової “За Перекопом є земля”. Всі відгуки, які я чула про нього були лише позитивні. Мені ж він не сподобався саме з художньої точки, а от з історичного – навіть дуже. Саме за історичну цінність я і поставила такий високий бал. Тепер все детальніше.

У книзі немає як такого сюжету. Події розгортаються в Криму, а саме в Бахчисараї та Сімферополі. Роман поділений на 3 частини. Перша частина описує дитинство головної героїні (її імʼя читач дізнається вже на останніх сторінках і для цього є причини). Друга частина про невротичне (як каже сама авторка) кохання. Третя ж про анексію Криму та його окупацію.

Продовжувати читання За Перекопом є земля – Анастасія Левкова, 2023 →