Архів теґу: #Ізраїль

Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки – Міхаель Бар-Зохар, Ніссім Мішаль, 2012

Останнім часом я все більше і більше чую про Моссад. А саме, що Україні треба створити власний Моссад. Після перемоги нашої країни над рф, нам треба організація, яка знищить усіх покидьків, які вбивали, ґвалтували та знищували український народ, але встигли повернутися в рашку безкарно. І я підтримую цю ідею, як і багато моїх друзів.
Саме тому я вирішила послухати аудіокнигу про Моссад. Мені було цікаво дізнатися про ізраїльську розвідку та як вона працює. Тож я придбала “Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки” історика та одного з провідних експертів зі шпигунства Міхаеля Бар-Зохара та журналіста Ніссіма Мішаля.

Ця книжка, як очевидно з назви (але не для всіх, нижче поясню про що я) – це збірка описів реальних операцій Моссаду. Майже всі вони про велич, спритність та кмітливість агентів ізраїльської розвідки. Хоча деякі історії й про провали. Тут є знайома історія про Елі Коена (якщо ви дивились серіал «Шпигун» (The Spy) з Сашею Бароном Коеном у головній ролі), про викрадення Адольфа Ейхмана, запобігання створення ядерної зброї Іраном, пошуки зниклого хлопчика або операції по поверненню євреїв з різних країн та ще багато інших.

Продовжувати читання Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки – Міхаель Бар-Зохар, Ніссім Мішаль, 2012

Как-то лошадь входит в бар – Давид Гроссман, 2014

Дайте же ему рассказать его историю! (c)

Про книгу “Как-то лошадь входит в бар” израильского писателя Давида Гроссмана я узнала из инстаграмма Александра Роднянского, где он её советовал для чтения. Не знаю почему, но я подумала, что это автобиографичная книга настоящего стендапера. Поэтому когда начали появляться новые персонажи, стала подозревать, что что-то не так. А то что этого автора я уже читала, а именно роман “С кем бы побегать” вообще забыла. К тому же он мне очень понравился.
Так что только с 20% я начала по-другому относиться к этой книге. И я рада, что её не бросила, она пронзила меня своею болью, трагичностью, искренностью. Не просто так роман был удостоен Международной Букеровской премии. И мне очень обидно, что у этой книги мало читателей на лайлибе, да и оценка 3,4, хотя и понимаю почему так.

Сюжет простой. 57-летний комик Довале выступает со своей программой. Шутки-хуютки (именно так, они очень похожи на шутки “бати”), и в какой-то момент он начинает рассказывать историю из жизни. Опять же ничего странного, так все делают стендаперы. Но его история вызывает не смех или улыбки, а недоумение, тревогу и огромную печаль. Довале рассказывает про один день из его жизни – день, когда он узнал, что он едет на похороны к родителю.

Продовжувати читання Как-то лошадь входит в бар – Давид Гроссман, 2014