Ця історія, описує ще до недавно замовчуванні реалії жіночого життя. (с)

Коли черговий раз в новинах підіймають тему домашнього насильства, у коментарях завжди можна знайти щось на кшталт «а чому ти терпіла?» або ж «а що ти зробила, щоб він тебе вдарив? Ти його спровокувала?». І це боляче читати мені, людині, яка ніколи не була жертвою абʼюзу. Що ж відчуває жертва?
Ці коментарі яскравий показник того, що наше суспільство все ще не розуміє як працює домашнє насильство. Нам все ще легше звинуватити жертву, ніж усвідомити, що цією жертвою наступний раз можеш бути ти сам.
І це я кажу про фізичне насильство. Що ж тобі говорити про психологічне?!?

Роман “Магма” ісландської письменниці Тори Хйорлейвсдоттір саме про це. Про те, як легко “підсісти” на людину, поступово втрачаючи та знищуючи себе.
Якщо коротко, то ця книга – це перелік red flags, чого не має бути у відносинах. Просто читаєш кожну главу і виписуєш, що не так у відносинах головних героїв. 

“Магму” важко емоційно читати, адже авторка відверто описує всі приниження, болі героїні, сцени з селфгармом. Деякі сцени так яскраво описані, що я відчувала наче мені дали ляпаса. Особливо боляче читати, як легко можна себе обманути, виправдати коханого в будь-якій ситуації в своїй голові. Мене ранило навіть не відношення хлопця до героїні, а її відношення до самої себе. Адже вона сама займалась самознищенням: спочатку емоційним, а вже потім і фізичним. 

Героїня, як і багато інших людей, забуває, що в стосунках має бути краще, ніж без них. Якщо тобі в них погано, то навіщо вони тобі? І ось ця думка точно хибна:

Нагадую собі, що любов це спектр від якої так само боляче як і приємно. 

Це відверта книга. Тут доволі багато сцен сексу. Але вони такі огидні, що викликають лише відчуття відрази. Те, що має приносити ЛИШЕ задоволення, приносить героїні відчуття нікчемності та страху, що з нею щось не так.
Зрозуміло було, що з чуваком щось не так, коли він обговорював з КОЛИШНЬОЮ як про щось звичайне strawberry milk shake. (Якщо вам цікаво що ж це:

Впевнена, що багато хто не зрозуміють цей текст. Будуть писати, що це з героїнею щось не так, що це вона дозволила робити з нею все це. Не розуміючи, що вона була звичайною дівчиною, яка закохалась не в того. Це він зародив в ній відчуття “я не достатньо” розумна/гарна/хороша/нормальна. Це він крапля за краплею отруював її самооцінку. Це він доводив її до самознищення.

Я рада, що все більше і більше зʼявляються таких книжок, як “Магма”. У суспільстві, де все ще існують фрази типу “бʼє значить любить” (що це взагалі за хуйня?!?) або ж “не можна виносити бруду з хати” тема домашнього насилля, на жаль, доволі актуальна. Саме тому треба говорити про це. Говорити щиро, відверто, просто та голосно. Як це зробила Тора Хьорлейфсдоттір. Я впевнена, що чим більше дівчат прочитають цю книгу, тим менше у абʼюзерів буде шансів їм нашкодити.

Я “Магму” слухала в аудіоформаті на Мегого. Яка ж класна начитка від Інни Гелевери. Дуже раджу!