Архів теґу: #Стівен Кінг

Голлі – Стівен Кінг, 2023

Зараз хочеться читати книжки з різдвяним настроєм. І Стівен-мать його-Кінг для мене саме такий. Адже він дарує віру, що добро перемагає зло, хоч це і не завжди правда. І його роман “Голлі” не став виключенням, чому я дуже тішусь)

“Голлі”- це третя частина циклу “Голлі Гібні”. Я не читала жодної, лише дивилась серіал “Аутсайдер”. Тому можна цю частину читати окремо. Так, тут є натяки на минулі справи, але не так, щоб прям це було важливо розуміти.

Отже, Голлі – приватна детективка. Вона тільки що поховала мати по зуму, бо в США пандемія коронавірусу. Її мати якраз від нього і померла, адже не вірила в його існування, тому не вакцинувалась (обожнюю Кінга!). Щоб відволіктися від власних проблем, Голлі займається справою зниклої дівчини.

Продовжувати читання Голлі – Стівен Кінг, 2023

Уроки короля жахів: Як писати горор – Ростислав Семків, 2020

Ходімо, я розкажу вам про Стівена Кінґа — супермена зі штату Мен, що спершу був простим працівником пральні та вчителем англійської мови. Це не просто історія успіху — це страшна історія успіху. (с)

Тільки в цьому році я дізналась, що у Ростислава Семківа є книга під назвою “Уроки короля жахів: Як писати горор”. Чесно кажучи, письменництво мене ніколи не приваблювало, а от почитати про Стівена Кінга було дуже привабливо. Тому я і взялась за цей nonfiction. І він мені в цілому сподобався.

Анотація до книги:

За що Стівен Кінґ здобув титул «короля жахів»? Як він став мільйонером із мільйонними накладами та найбільш екранізованим автором у світовій літературі? У чому секрет його феноменальної письменницької продуктивності? Врешті, чому ми можемо навчитися в Кінґа?

Ростислав Семків розповідає найцікавіші подробиці з життя письменника, ділиться історією та законами горору. Автор аналізує творчі прийоми, принципи письма та маркетингові ходи, які використовує Кінґ, і якими варто користуватися іншим.

В одній книзі зібрані практичні поради, які Кінґ дає у своїх «Про письменство», «Danse Macabre» та інших текстах, і творчі інструменти, про які «король» змовчав, але вони точно працюють.

Книга буде корисна авторам-початківцям, кінґоманам та всім, кого цікавить залаштунки літературного процесу.

У відгуку до роману “Інститут” я вже трохи підіймала тему чому Кінг багатьма сприймається як автор легкого чтива (або ж fiction, але не literature), і чому це не так. І якщо мої слова не так значущі, то от до слів літературного критика, автора книжок та літературознавця Ростислава Семківа точно треба прислухатися. Він чітко, конкретно описує чому Стівен Кінг справжній талановитий письменник.

Продовжувати читання Уроки короля жахів: Як писати горор – Ростислав Семків, 2020

“Салимове Лігво” та “Необхідні речі” Стівена Кінга

Основа всіх людських страхів – прочинені двері. (с)

Першу книгу, яку я прочитала у Стівена Кінга, була Салимове Лігво” (Salem’s Lot) 1975 року. Мені було 14, і вона справила величезне враження на мене. Мені було дуже моторошно. Так моторошно, що я просила мого брата водити мене до туалету, бо сама я боялась ввечері виходити з кімнати. Деякі сцени я памʼятала впродовж 20 років. Минулого року я вирішила перечитати знову цю книжку. І знову я в захваті.

Молодий письменник Бен Міерз повертається в рідне містечко під назвою Салимове Лігво. Він хоче написати книжку про Дім Марстена – старий покинутий будинок, у якому багато років тому відбулося страшне вбивство. Коли він був малим, то щось налякало його там. Так налякало, що він це ніяк не може забути, навіть будучи дорослим. Щоб приборкати свій страх, Бен повертається до міста та вирішує купити старий будинок. Але виявилось, що його вже придбали. Саме в цей час у місті відкривається антикваріатний меблевий магазин із таємничими власниками. І з цього моменту починають зникати люди, багато людей…

Салимове Лігво” – це класичний роман-горор про вампірів.

Продовжувати читання “Салимове Лігво” та “Необхідні речі” Стівена Кінга

Інститут – Стівен Кінг, 2019

Великі події обертаються на малих шарнірах. (с)

В якийсь момент стало модно сприймати Стівена Кінга як автора легкого чтива. Скоріш за все, за його працьовитість, адже не кожен письменник видає книжку в рік, а в молоді роки – ще більше. Інша можлива причина – його твори видають у мʼяких палітурках, наче тільки несмак можна знайти в цьому форматі. Але це не так. Це просто формат, який популяризує читання: невеликі за розміром і дуже дешеві. Що ще треба для читачів?

Але я продовжую любити його книжки. Усе, що я в нього читала було захопливе, що ранні роботи, що пізні. Останнє, що я в нього читала це роман “Інститут”. І я в захваті. Стівену Кінгу добре вдаються твори, в яких головні герої – діти. Просто смакота!

Продовжувати читання Інститут – Стівен Кінг, 2019

Girl power: “Мизери” и “Кэрри” Стивена Кинга

Так получилось, что во время карантина из-за коронавируса я прочитала 2 книги Стивена Кинга подряд. Когда же его ещё читать, как не в самое эмоционально нестабильное время? :) Логично, конечно же, было почитать “Сияние”

но увы его я уже читала.
Поэтому я прочитала 2 других романа: “Кэрри” и “Мизери”. Объединяет их тематика “girl power”, то есть сильный слабый пол) Две героини – Керри и Энни Уилкс ввели в ужас не одного мужчину в своей жизни ;)

Итак.

Продовжувати читання Girl power: “Мизери” и “Кэрри” Стивена Кинга