Писати,
зберігати кілька митей, їхній слід, перш ніж забуття погасить світло. Шукати взірців; можливо, вони не існують. Найскладніше – триматись відсторонено від суджень.(с)
Роман “Зима в Стокгольмі” шведської письменниці Аґнети Плеєль – в саме серденько! Це настільки моя книга, що мене переповнюють емоції, особливо захват. А на такі книжки найважче писати відгуки, але спробую, бо я хочу, щоб ви знали про цей прекрасний текст! А ще краще, щоб читали😊
Головна героїня переживає важкий період в житті: її чоловік їй зраджує, ще й коханка від нього вагітна. Але в той самий час чоловік продовжує “навідувати” дружину, адже її він кохає також. А тут ще зʼявляється Емм – випадковий незнайомець, з яким вона провела одну ніч 11 років тому.
А попереду холодна самотня зима, яку якось треба пережити.
Почну з того, що для мене Аґнета Плеєль – шведська Забужко, тільки з короткими реченнями і без проблем національної ідентичності. Як Оксана Стефанівна пише асоціативно, наче квітка розквітає, пелюстка за пелюсткою, шар за шаром, так і Аґнета Плеєль. Ніби авторка кидає камінчик, а від нього йдуть кола.
Продовжувати читання Зима в Стокгольмі – Аґнета Плеєль, 1997




