Бо вчора я помер. Бо вчора я відродився для життя. (с)

Не розумію як деякі книжки потрапляють у мій віш лист, але часто вони мене дивують. І не завжди приємно дивують. З романом “Чоловік, який помер” фінського письменника  Антті Туомайнена було саме так. Тобто він виник нізвідки, я нічого не знала про нього, тому і не було високих очікувань. Але це саме те, що і було треба: легкий, цікавий, загадковий, іронічний, трохи нуднуватий детектив.

Анотація до книги:

Головний герой неординарної історії від популярного фінського письменника Антті Туомайнена мешкає в маленькому містечку. І все у Яакко Каунісма складається якнайкраще: у свої 37 він сповнений сил та енергії, має успішний грибний бізнес і красуню­ дружину. Але під час візиту до лікаря чоловік раптом дізнається, що жити йому лишилося недовго, адже його отруїли. Мало того, починає розгойдуватися сімейний човен, та й доля фірми викликає серйозне занепокоєння. Втім, лити сльози ніколи, адже треба встигнути знайти вбивцю і владнати решту справ. Остання пригода в житті Яакко нагадує водночас захоп­ливий детектив, гостросюжетний бойовик, похмурий трилер і чорну комедію.

Продовжувати читання Чоловік, який помер – Антті Туомайнен, 2016 →

Я, як і багато інших українців, 24 лютого, тікаючи від повномасштабного вторгнення русні, поїхали до своїх батьків, які живуть в більш безпечній частині України. Перші дні я нічого не розуміла, була в якомусь ступорі. Але поступово сімейний побут та проблеми почати давати про себе знати. І ось через тиждень, я, ховаючись у машині, жаліюсь своєму психологу НЕ на війну, а на своїх батьків… Мені 34 роки, навкруги жах, страх, безпорадність, а я плачусь, що батьки мене не сприймають за дорослу.

Ось про це останній роман “Драбина” Євгенії Кузнєцової. А саме про членів родини, які через війну змушені знову жити в одному домі. І він мені сподобався, з великими нюансами, але в цілому непоганий, для багатьох життєвий роман.

Головний герой Толік живе в Іспанії, працює в гарній компанії і нарешті купив дім, про який мріяв. Але не пройшло і 5 днів, як до нього переїжджають родичі з України, які втікають від війни. Ось так родина несподівано опиняється в одному домі.

Минуло вже два тижні у цій хаті і в цьому складі, і Толік мимоволі став патріархом і спонсором великого роду: дядько Анатолій Степанович, мама із двоюрідною тіткою Григорівною, сестра в комплекті з подругою, а до них ще й 2 коти і собака. У жахливому сні Толік не міг собі уявити такого життя у такій страшній комбінації.

Продовжувати читання Драбина – Євгенія Кузнєцова, 2023 →

I am your maid. I know so much about you. But when it comes down to it: what is it that you know about me? (с)

І знову черговий легкий детектив. В цей раз канадської письменниці Ніти Проуз під назвою “The Maid” або ж “Покоївка”. Він для мене на межі з легким та примітивним. І, певна річ, це не додає йому честі.

Отже, головна героїня Моллі – молода дівчина 25 років, яка працює в великому та престижному готелі. Вона незвична: Моллі не розуміє сарказм, мову тіла та коли з неї жартують. Вона довірлива та прямолінійна. В один свій робочий день вона знаходить у номері мертвого постійного клієнта. З цього моменту її просте та зрозуміле життя змінюється: арешти, підозрювані, адвокати, наркотрафіки, кохання та зради.

Продовжувати читання Покоївка – Ніта Проуз, 2022 →

Це літо-пауза. (с)

Я багато хорошого чула про роман “Спитайте Мієчку” української письменниці Євгенії Кузнєцової. Тому і вирішила в важкий для мене емоційний період життя його почитати. І він дійсно хороший, хоча не настільки як я очікувала (але це вже моя проблема).

— І чого ви поприїжджали? — спитала бабуся. Її питання ніяк не могло образити, тому що обидві сестри знали, що це питання-переживання. 
— Перевал, ба, — сказала Лілічка. 
— І довго будем перевалюватись? 
— Поки літо скінчиться. 
— Нехай.

Якщо коротко про що книга, то ось про це. Сестри Мієчка, Лілієчка та Марта приїздять на літо до бабусі Теодори в село. Ні, це не дівчата на канікулах. Сестрам за тридцять і вони тікають від своїх проблем. Їм треба час зрозуміти, що вони хочуть від життя. Лілієчка роздумує чи переїжджати до Австралії, чи ні. Мієчка роздумує якого ж хлопця вибрати: один хороший, але вона його не кохає, інший токсичний, але Мієчка в нього закохана. Марта ж повернулась з Індії, вагітною двійнею.
Через деякий час до них приїздить мама дівчат Марія та колишній чоловік Лілієчки “підкидує” їм 4-річну Люсю. Так жінки різного віку (від 4 до 96 років) збираються у старому, облущеному, протікаючому домі, але рідному.

Продовжувати читання Спитайте Мієчку – Євгенія Кузнєцова, 2021 →