Настав час розквітнути чорній квітці цивілізації. (с)
Отже, “В очікуванні варварів” Джона Максвелла Кутзее. Хоча книга мені і сподобалась, але в мене не так багато думок щодо неї. І взагалі протягом читання було трохи розчарування (якщо так можна сказати), що тут занадто все прямолінійно, все в лоб. Я люблю, коли автор ставить питання, висвітлює ситуацію, а читач сам приходить до якихось відповідей і смислів. Тут же Кутзее не дає цього, він говорить прямо: “Імперія – зло, у будь-якому прояві”. Я навіть здивувалась, що роман написаний в 1980 році, думала, що набагато раніше: віє від нього якоюсь класикою. А де підсмисли чи подвійні значення?)) щось якось легко) і це моя єдина претензія до книги.
Маленьке прикордонне містечко Імперії. Форпост. Лише воно відділяє Імперію від жорстоких варварів. А тут ще й ходять чутки, що варвари хочуть піти війною. Тому приїздить полковник, щоб зібрати інформацію про них і їхні плани. Якщо перевести на мову Імперії, то знайти місцевих і змусити їх, завдяки допитам та тортурам, “зізнатися” в планування війни.
Суддя цього містечка вже 30 років тут живе, працює, співіснує з місцевими. У нього є емпатія до них, хоч якесь розуміння та критичне мислення. Він прекрасно усвідомлює, що насправді робить Імперія. Тож сором і провина захоплюють його. І тому починає протистояння.
Продовжувати читання В очікуванні варварів – Джон Максвелл Кутзее, 1980
