Архів теґу: #фантастика

Знову й знову – Бен Елтон, 2014

Відгуки, Сучасна література, , , ,

Мені здається я не читала жодного поганого відгуку на роман “Знову й знову” (Time and Time Again) англійського письменника Бена Елтона. Тільки схвальні «захопливо» та «не відірватися». Саме тому і вирішила його почитати. І трошки розчарована…

Я не люблю писати короткі описи книжок, тому часто беру їх анатоції. Так я збиралась зробити і в цей раз. Але коли прочитала її, то дуже зраділа, що не читала її до того як взялась за роман. Адже вона спойлерить всю розвʼязку!
ТОЖ БУДЬТЕ УВАЖНІ ТА НЕ ЧИТАЙТЕ АНОТАЦІЮ ДО КНИГИ

2025 рік. Г’ю Стентон втратив родину. Його вигнали з армії. Загублений та одинокий, без сенсу життя та бажання жити далі. Але йому пропонують таємне і важливе завдання: відправитися в 1914 рік, не допустити велику війну і запобігти гибелі мільйонів людей. Тож Гʼю збирається врятувати ерцгерцога Франца Фердинанда.

Продовжувати читання Знову й знову – Бен Елтон, 2014 →

Не озирайся і мовчи – Макс Кідрук, 2017

Відгуки, Сучасна література, , , , ,

Відсутність виявів любові ще не вказує на те, що любові немає (с)

Про українського письменника Макса Кідрука я чула вже давно, але на мій сором тільки зараз прочитала його книжку. Мій вибір пав на роман “Не озирайся і мовчи”. Про нього я нічого не знала: ні про що він чи в якому жанрі він написаний. І я була приємно здивована. Що сюжет, що подача тексту, що майстерність автора підкорили мене, захопили до самісенького кінця.

Головний герой Марк – 14-річний хлопець, який обожнює науку. Але у школі через це його називають задротом та сміються над ним. Через збіг обставин хлопець стає свідком 2 смертей однокласників. Він не винен у цьому, але школярі починають його сторонитися або ж навпаки жорстко цькувати. Марк відчуває себе самотнім та кинутим. Одного вечора, піднявшись з телескопом на дах свого дома, він знайомиться з Сонею – дівчиною з паралельного класу. В них трапляється суперечка: Марк впевнений, що будь-що можна пояснити наукою та логікою. В той час як Соня знає, що наш Всесвіт має свої таємниці. Щоб побачити інший, паралельний світ потрібно просто проїхати у ліфті, виконуючи чіткі дії: певна послідовність поверхів, а також не озиратися і мовчати.

Продовжувати читання Не озирайся і мовчи – Макс Кідрук, 2017 →

Пост – Дмитрий Глуховский, 2019

Відгуки, Сучасна література, ,

Глухому лучше слышно… (с)

Как же я завидую людям, которые только собираются слушать аудиокнигу “Пост” писателя Дмитрия Глуховского. Я уже пережила свой спектр эмоций: волнение, страх, удивление, восторг. И к сожалению, не смогу их заново прочувствовать (одна надежда – на потерю памяти)).

У Дмитрия Глуховского я прочитала почти все романы (кроме “Метро 2035”, но это временно). Почти все его книги написаны в жанре фантастики, кроме «Текста» – он в реализме. «Пост» же написан снова в жанре фантастики, а именно постапокалипсиса и мистики, что очень хорошо даётся автору.

В недалеком будущем после жесткой войны с использованием массового секретного оружия, от России осталась небольшая территория, которая называет себя Московской империей. Её восточные границы проходят по зараженной реке Волге. Именно в Ярославле располагается защитный пост, который охраняет выход с единственного уцелевшего моста. Пост выглядит как небольшое поселение с одной школой, столовой, домами и круглосуточным дозором на мосту. Что за мостом – никто не знает. Но в один момент всё меняется, когда из-за реки приходит монах.

Продовжувати читання Пост – Дмитрий Глуховский, 2019 →

1984 – Джордж Оруэлл, 1949

XX ст, Відгуки, , ,

Но ты не победишь, наша цепь не прервётся!
Скованных одной цепью, связанных одной целью.(с)

1984 год. Лондон.
Нет, это не тот год, когда сборная СССР по футболу обыграла в товарищеском матче сборную Англии со счетом 2:0, или когда была забастовка шахтеров против политики Маргарет Тэтчер, или когда в продажу поступил первый Apple Macintosh, или когда была создана группа Modern Talking (йомаха, йомасо, на-на-на-на). Нет. Это год, когда в мире существовало лишь 3 страны: Океания, Остазия и Евразия, и между ними всегда были войны. А в самих странах творилось черт-те что!

Продовжувати читання 1984 – Джордж Оруэлл, 1949 →

Чайна Мьевиль и его “Посольский город” и “Крысиный король”

Відгуки, ,

После прочтения трилогии «Бас-Лаг» Чайна Мьевиль заинтриговал меня. Я решилась почитать другие его романы, такие как “Посольский город” (Embassytown) и “Крысиный король” (King Rat). И снова он меня смог удивить. Но, к сожалению, не всегда в приятном ключе.

— Я больше не хочу быть сравнением. Сделайте меня метафорой. (с)

 “Посольский город” я хотела бросить несколько раз (возможно, даже десятков раз). Уж очень сложно, непонятно, муторно. Только из-за уважения к писателю я продолжала продираться через незнакомые слова, не понимая что же происходит.  И только на 48% книги стало по-настоящему интересно и даже увлекательно. Мне всё также сложно давался текст, но стало всё-таки полегче. В очередной раз я задавалась вопросами “Что же в голове у Чайны Мьевиля?!” и “Как такое можно придумать?!”

Продовжувати читання Чайна Мьевиль и его “Посольский город” и “Крысиный король” →