У нашій країні не існує «проблеми прав людини», оскільки всі живуть найбільш гідне й щасливе життя. (Північно) Корейська Центральна новинна агенція, 6 березня, 2009
Всі знають, що Північна Корея – це жахлива тоталітарна країна, в якій голод, бідність та терор. Книга “Втеча з Табору 14” американського журналіста Блейна Гардена детально розповідає про це. Адже вона про 23 річного хлопця Шін Тон-Хьока, який зміг втекти з трудового табору та Північної Кореї. Саме його спогади та розповіді стали основою цієї книги.
Отже, у Північній Кореї існують трудові табори, де утримуються політичні вʼязні та їхні сімʼї. У них утримують від 150 до 200 тисяч людей. Це цілі містечка під охороною, де вʼязні зобовʼязані працювати по 12-15 годин на шахтах, заводах, фермах. Середній вік життя в цих таборах 50 років, шахтарі ж доживають до 40 років. У трудових таборах КНДР загинули сотні тисяч людей.
У таборах заборонений секс, якщо він не узгоджений. Узгоджений секс – це коли вʼязням за гарну поведінку (читай стукацтво) дозволяють одружитися. Причому хто з ким одружиться, обирають на горі. Проте тут не живуть сімʼями. Чоловік бачиться з сімʼєю 4-5 раз на рік. Саме дитиною такого шлюбу і став Шін.
якщо несанкціонований секс призводив до вагітності чи дітонародження, жінку-порушницю зазвичай убивали разом з її дитям. Мої співрозмовники розповідали, що жінки, які мали секс із наглядачами за зайву крихту харчу чи легшу роботу, розуміли, на який ризик наражаються: завагітнів якась, як вона одразу зникала.
