Архів категорії: Сучасна література

Клуб убивств по четвергах – Річард Осман, 2020

У всіх є секрети, хіба не так? (с)

Останнім часом я полюбила детективи. Але ті, що розважають, а не ті, що грузять. Тому по відгуках “Клуб убивств по четвергах” (Thursday Murder Club) Річарда Османа ідеально підходив. Це перша частина одноіменного циклу Thursday Murder Club. І мені сподобалось, але є “але”.

Куперс-Чейз – це елітне містечко, у буклеті якого сказано “перше у Британії люксове селище для заслуженого відпочинку”. У ньому проживають 300 осіб, і “сюди не можна переїхати, поки не виповниться шістдесят п’ять.” Тут є басейн, пілатес, ресторани, навіть кімната для пазлів. Саме в ній щочетверга збираються Елізабет, Рон, Ібрагім та Джойс, або ж Клуб убивств по четвергах. У них є старі нерозкриті поліцейські справи, і вони під келих вина (і не одного) намагаються знайти вбивць. Але в один день на їх вулиці свято трапляється справжнє вбивство. І, певна річ, Клуб убивств по четвергах беруться за цю справу.

Це легкий, дотепний детектив, де слідство ведуть пенсіонери. Ненавʼязливий сюжет,  іронічний гумор, незвичні персонажі. А тепер “але”. Але під кінець я втомилась від нього.

Продовжувати читання Клуб убивств по четвергах – Річард Осман, 2020

Амадока – Софія Андрухович, 2020


Всі мої слова мають сенс, ти тільки слухай уважно. Я розповідаю тобі твою історію(с)
Я, виявляється, виникаю з пам’яти, а не з заплідненої яйцеклітини. (c)

Я все своє життя говорила російською мовою. А як інакше: мама – росіянка, російськомовне місто, літні канікули у бабусі в росії.  І чесно кажучи, мовне питання взагалі не повставало. Але в той самий час я завжди була проти російської мови як другої державної (ця теза мене навіть обурювала! “у нас є українська, навіщо друга?!? це не росія!”) і що моя дитина буде говорити тільки українською (як це жило в мені – не знаю).
Після Революції гідності почала потрохи думати про самоідентифікацію, мовне питання, впливу росії на нашу країну, історію України. Але на жаль я знайшла швидкі відповіді, тому поверхневі та часто неправдиві.

До чого це я: роман “Амадока” Софії Андрухович змінив мене (якби пафосно це не звучало). Він змусив мене знову поставити ті самі питання, порефлексувати на ці теми і знайти зовсім інші відповіді. Книга розповіла мені про Розстріляне відродження. А вже знаючи, що близько 30 тисяч українських митців було знищено радянським союзом в 30-х роках, то ніяких сумнівів чи виправдань просто не може існувати. Саме “Амадока” відкрила для мене українську літературу та початок формування української свідомої самоідентифікації.

Продовжувати читання Амадока – Софія Андрухович, 2020

Інститут – Стівен Кінг, 2019

Великі події обертаються на малих шарнірах. (с)

В якийсь момент стало модно сприймати Стівена Кінга як автора легкого чтива. Скоріш за все, за його працьовитість, адже не кожен письменник видає книжку в рік, а в молоді роки – ще більше. Інша можлива причина – його твори видають у мʼяких палітурках, наче тільки несмак можна знайти в цьому форматі. Але це не так. Це просто формат, який популяризує читання: невеликі за розміром і дуже дешеві. Що ще треба для читачів?

Але я продовжую любити його книжки. Усе, що я в нього читала було захопливе, що ранні роботи, що пізні. Останнє, що я в нього читала це роман “Інститут”. І я в захваті. Стівену Кінгу добре вдаються твори, в яких головні герої – діти. Просто смакота!

Продовжувати читання Інститут – Стівен Кінг, 2019

Полум’яний бог – Ребекка Кван, 2020

Rin had spent so long hating how she felt when she burned, hating her fire and her god. Not anymore. (c)

Отже, заключна частина циклу “Макова війна” вийшла під назвою The Burning God (на той час, коли я її читала, українського перекладу ще не було). Відгуки на першу частину можна знайти тут, а на другу – тут. І заключна частина мені сподобалась найменше. Але я рада, що завершила трилогію і можу нарешті взятися за “Гіперіона” Дена Сіммонса)

Рін після зради Неджа вирішила повернутися до рідної провінції, де й очолила армію зі звичайних людей, які захотіли долучитися до неї. В цей раз вони вже проти Республіки, а точніше, що від неї залишилось. Країна розділена на Північну республіку та Південну коаліцію. Північну республіку очолює сімʼя Їнь, які обʼєдналися з гесперцями. Південна ж коаліція керується Рін та Кітаєм.
Рін стикається з браком досвіду у військовій справі, нестачі продовольства, економічними та логістичними проблемами. Тож вона шукає союзників, які можуть допомогти. І вона їх знаходить. А разом з ними ще більші проблеми.

Продовжувати читання Полум’яний бог – Ребекка Кван, 2020

Про жінок і сіль – Ґабріела Ґарсіа, 2021

Слабкість. Ні, ми – сила. (с)

Я дуже люблю ютюб канал “Палає”, який ведуть чудові та харизматичні Емма Антонюк та Яна Брензей. На цьому каналі є багато класних інтервʼю, цікаві та корисні обговорення актуальних соціальних проблем. Але це не все! Щомісяця дівчата проводять книжний клуб “Вовчиці”. У цьому місяці вони обрали книгу “Про жінок і сіль” (Of Women and Salt) американської письменниці Ґабріели Ґарсії. І мені вона дуже сподобалась.

Важко описати про що книжка одним абзацом. Якщо коротко, то вона про емігрантів. Хоч вона і невеличка (менше ніж 200 сторінок), але тут є декілька історичних подій різних сторіч, історії 2 родин, величезна кількість соціальних тем. Усе, що треба, щоб зацікавити сучасного читача.

Продовжувати читання Про жінок і сіль – Ґабріела Ґарсіа, 2021