Where’d You Go, Bernadette by Maria Semple, 2012

Я часто читаю легкі книжки, щоб відпочити й емоційно, й інтелектуально. Тому не розумію о ці поняття “guilty pleasure”, адже не можна постійно їбашити, розвиватися, вчитися та працювати. Усім нам потрібен відпочинок. Саме тоді приходять на поміч прості, банальні, часто сентиментальні романчики, які не викликають сильні емоції. Вони розважають, більшого від них і не треба.

Якраз таку я шукала книгу, і обрала “Where’d You Go, Bernadette” або “Де ти поділась, Бернадетт?” американської письменниці Марії Семпл. І я не помилилась, адже цей роман чудово мене розважив. З деякими нюансами…

Отже, роман починається як типовий вайбер чат класу: усім батькам приходить повідомлення вчительки, тобто школи. На це відповідає сама прискіплива яжємать (у кожного в класі така є), починає дойобуваться до самої неактивної мамки. З кожним новим повідомленням/листом напруга між цими мамками росте. Все це призводить до особистої неприязні, а вже потім до реальних проблем. Ось ця неактивна мамка – і є головна героїня, яка в один день раптово зникає. Її дочка намагається знайти протягом всієї книги.

Роман написано у вигляді імейлів, з яких читач і дізнається всю обстановку. Тут є особисті листи, листування подруг, листування між Бернадетт та особистим асистентом, робочі листи чоловіка, листи зі школи (куди ж без них) та багато інших. Завдяки їм складається повна картина, яка пояснює спочатку чому зникла Бернадетт, а потім вже куди.

Чому ж я вирішила написати відгук на цю книгу? Бо вона мене здивувала. Першу половину книги я майже не посміхалась – ось ці перипетії зі школи та сварки з сусідкою/яжємать не здавались мені (і не здаються) смішними. З самого початку я не відчувала до Бернадетт симпатії: вона здавалась зарозумілою, пихатою. Вона поводилась наче краще всіх, говорячи з сарказмом та пасивною агресією.
Але з середини в мене зʼявився інтерес та жаль до героїні. Її намагання втекти від себе та від свого таланту, забити на себе викликали співчуття. Я не очікувала у цій книзі, у цьому легкому чтиві знайти цінні зерна мудрості. І хоча фінал мені не сподобався, але сама історія про Бернадетт та її хист мене вразила.

Отож, непогана книжка про намагання жінки бути матірʼю, дружиною та обдарованою архітекторкою. Легка, цікава, багатьом подобається гумор (не мені!). Підійде для ненапряжного читання.

П.С. У 2019 році вийшла однойменна екранізація з Кейт Бланшетт, Біллі Крудапом та Крістен Віг у головних ролях.

Залишити відповідь