Головна героїня роману “Ева Луна” чилійської авторки Ізабель Алленде неодноразово говорить про свій талант вигадувати історії. Усі її друзі та близькі підтримують дівчину та спонукають до написань книжок. Врешті-решт Ева Луна починає писати.
“Оповідки Еви Луни” – збірка оповідань, які наче написала Ева Луна. І хоча я не люблю коротку прозу, але в мене виникло велике бажання її почитати. І я не пожалкувала, а навпаки отримала величезне задоволення.

Книжка починається з цитати “Тисяча та одна ніч”:

Однак візир мав надзвичайну вродливу дочку на імʼя Шахразада... і відзначалася вона неабияким красномовством, і було приємно слухати її.

ось саме такі почуття у мене виникли, читаючи цю збірку: насолоджувалась неабияким красномовством  і мені було приємно це читати. Саме через яскравий та кольоритний стиль написання. Знову авторці вдалось мене причарувати, заманити у тенета своїх історій. Я разом з героями поринула у латиноамерикансткий колорит: спекотні дні та прохолодні вечори, соковиті фрукти, лінивий та неспішний час, небезпечні та непрохідні хащі. Все це огортає читача та створює неповторну атмосферу.

Це не просто збірка оповідань, а збірка справжніх історій, життів героїв. Вони палкі, пристрасні, чуттєві. Це 23 історії про кохання, пристрасть, ненависть, розчарування, провини чи пошуку. Вони наповнені еротизмом, почуттями та справжністю.

На сторінках цієї книжки можна зустріти знайомих героїв, які вже зʼявлялись у романі. Це і сама Ева, і вчителька Інес, і коханий Еви Рольф, і добрий Ріад Хілабі та інші. Були і новенькі, але не менш цікаві чи дивакуваті. Як, наприклад повія, про яку ходили легенди чи дружина судді, яка кинула виклик самому бездушному злочинцю.

Мені дуже сподобались ось ці оповідання. “Путь на північ” про дідуся і його правнука. Емоційно дуже важкий текст, але торкає. “Листи зрадженого кохання” порадувало happy endʼом. “Маленький Гайдельберг” – одна з самих милих історій.

“Оповідки Еви Луни” – це збірка оповідань, які написані у різних жанрах: одні схожі на казки чи притчі, інші на серйозні соціальні есе. Деякі оповідання викликають сміх, а інші сльози, деякі торкали серденько, інші – проходили повз. Такі різні, але такі яскраві, щирі, глибокі та мальовничі. Хороша книжка для приємного вечора.