Всі записи автора admin

Правік та інші часи – Ольга Токарчук, 1996

Куди ми прямуємо? Що є метою часу? (c)

На обговоренні “Орландо” перекладачка Тамара Дуда (ака письменниця Тамара Горіха Зерня), відповідаючи на питання про сильних сучасних письменниць, відразу назвала Ольгу Токарчук. Я до цього ніколи не читала цю авторку (хоча дома маю її 5 книжок), тому посунула Ельфріду Єлінек і таки взялась за польську письменницю. Обрала її роман “Правік та інші часи”. І це було чудово. Сімейні саги в жанрі постмодернізму я ще не читала)

У центрі книги Правік.

Правік - місце, яке лежить у центрі всесвіту

Правік охороняється з кожної сторони архангелами, а мешканці мають прізвища Небесні, Божі або ж Серафини. (Про Бога і його пошуки поговоримо трохи пізніше, але вже очевидно, що біблійних алюзій тут багато). А також Правік захищений з усіх сторін лісом або ж річками. Правік – цілий світ, з якого дуже важко вирватися.

Продовжувати читання Правік та інші часи – Ольга Токарчук, 1996

Втеча з Табору 14 – Блейн Гарден, 2012

У нашій країні не існує «проблеми прав людини», оскільки всі живуть найбільш гідне й щасливе життя. (Північно) Корейська Центральна новинна агенція, 6 березня, 2009

Всі знають, що Північна Корея – це жахлива тоталітарна країна, в якій голод, бідність та терор. Книга “Втеча з Табору 14” американського журналіста Блейна Гардена детально розповідає про це. Адже вона про 23 річного хлопця Шін Тон-Хьока, який зміг втекти з трудового табору та Північної Кореї. Саме його спогади та розповіді стали основою цієї книги.

Отже, у Північній Кореї існують трудові табори, де утримуються політичні вʼязні та їхні сімʼї. У них утримують від 150 до 200 тисяч людей. Це цілі містечка під охороною, де вʼязні зобовʼязані працювати по 12-15 годин на шахтах, заводах, фермах. Середній вік життя в цих таборах 50 років, шахтарі ж доживають до 40 років.  У трудових таборах КНДР загинули сотні тисяч людей.

У таборах заборонений секс, якщо він не узгоджений. Узгоджений секс – це коли вʼязням за гарну поведінку (читай стукацтво) дозволяють одружитися. Причому хто з ким одружиться, обирають на горі. Проте тут не живуть сімʼями. Чоловік бачиться з сімʼєю 4-5 раз на рік. Саме дитиною такого шлюбу і став Шін.

якщо несанкціонований секс призводив до вагітності чи дітонародження, жінку-порушницю зазвичай убивали разом з її дитям. Мої співрозмовники розповідали, що жінки, які мали секс із наглядачами за зайву крихту харчу чи легшу роботу, розуміли, на який ризик наражаються: завагітнів якась, як вона одразу зникала.

Продовжувати читання Втеча з Табору 14 – Блейн Гарден, 2012

Дев’ятий Дім – Лі Бардуґо

Скажу чесно, я не була впевнена, що “Дев’ятий Дім” (Ninth House) Лі Бардуґо мені зайде. В авторки я вже прочитала її дилогію «Шістка воронів» та трилогію «Гриша». Ці серії непогані, у дечому цікаві, але, як на мене, трохи банальні. Тому я не багато чого очікувала і від першої частини дилогії “Девʼятий дім”. І на моє здивування, мені прям сподобалось.

Перші 25 сторінок дуже важко написано. Було прям бажання кинути, бо перечитувати кожне речення по декілька раз, щоб зрозуміти написане – ну такоє. Але оскільки я цілеспрямована, читай «має проблеми з киданням книг», то продовжила читати і вже з 40 сторінки стало прям цікаво. І так до самого кінця.

Починається книга трохи банально.
Головна героїня Алекс Стерн вчиться в Єлі, але явно не підходить за соціальним рівнем для цього престижного університету. Вона бідна, колишня наркоманка, яка жила на вулиці, не знає манер, з татухами, може бути небезпечною і вульгарною. Але, як ви вже здогадались, вона особлива. Адже лише вона може бачити привидів. А цей скіл дуже важливий для Девʼятого дому. Він слідкує і контролює 8 таємних товариств, які використовують магію у своїх окультних ритуалах.
Алекс має зі своїм наставником відстежувати ці товариства, щоб вони не “загралися” і не перетнули межі, адже це багаті та впливові люди. І канєшно ж одного вечора знаходять убиту дівчину. І саме Алекс має розібратися, чи це звичайне вбивство, чи все ж таки ритуал.

Продовжувати читання Дев’ятий Дім – Лі Бардуґо

Арабески – Сергій Жадан, 2024

“Час наче зламався, а лагодити ніхто не поспішає.”

В “Бахмуті” Мирослав Лаюк пише, що через всі ці історичні події, які проживають українці століттями, у нас змінюється бачення мистецтва. Мало того що безліч культурних памʼяток знищенні, вкрадені, зруйновані через війни чи радянський союз, так ще й митці вже не мислять глобальними речами. Ми не можемо собі дозволити створювати щось десятиліття чи більше. Це привілей спокійних часів, яких в Україні зовсім мало.
Наші письменники тільки почали писати родинні саги на багато сторінок. Але війна все змінила. Коли ти можеш померти в будь-який момент, то ти не плануєш щось на 5 років. Саме тому зараз так процвітає поезія, адже це про тут і тепер.

І от мені здається, що саме тому “Арабески” Сергія Жадана – збірка оповідань, а не класичний роман. Адже немає часу на роздуми, рефлексії, пошуки якихось досліджень. Ні, це коротка проза, яка передає емоцію “тут-і-тепер”.

Під час читання, я думала, що про нашу війну будуть дізнаватися саме з цієї збірки. Бо це короткі замальовки про те, як же жили українці під час повномасштабки. Це особисті історії, які стануть історичними свідченнями.

 “Арабески” – 12 оповідань, які повʼязані між собою Харковом та війною. Це різні історії про різних людей. Як в арабесках все переплітається, так і тут ці історії утворюють химерний реалістичний візерунок нашої дійсності.

Продовжувати читання Арабески – Сергій Жадан, 2024

Сім Місяців Маалі Алмейди – Шехан Карунатілака, 2022

Боже, пробач їм, бо я не пробачу ніколи. (с)

Ох, це буде перша книга з двома оцінками: за саму книгу і окремо за фінал.
Але все по черзі.

Сюжет розгортається в Коломбо – столиці Шрі-Ланки в 1990 році. Головний герой – вбитий військовий фотограф. Так, так, усе вірно, головний герой мертвий. Але він потрапляє в Міжсвіття і у нього 7 днів, щоб знайти, хто ж його вбив.

“Сім Місяців” – це не просто детектив із магічним реалізмом. Це політичний детектив із магічним реалізмом. Адже вся книга повʼязана з історичним контекстом. У Шрі-Ланці з 1983 року до 2009 року була громадянська війна, під час якої загинуло 80-100 тисяч людей. Військове угруповування «Тигри визволення Таміл-Іламу» намагались створити свою державу на півночі країни. І, певна річ, уряду це не подобалось. Тому були бої, теракти, різанини, розстріли, захоплення міст та містечок, безліч вбивств і зачисток. І це з обох сторін. Додайте ще різні політичні партії, миротворчі програми, гуманітарні організації, які були замішані і в убивствах, і в грошових махінаціях, і в власних інтересах.
Тому раджу прочитати хоча б Вікіпедію, щоб розуміти, хто є хто. І не забудьте прочитати про етноси Шрі-Ланки та про їхні вірування. Це не обовʼязково, але, повірте, так точно буде легше)

Продовжувати читання Сім Місяців Маалі Алмейди – Шехан Карунатілака, 2022