Про жінок і сіль – Ґабріела Ґарсіа, 2021

Слабкість. Ні, ми – сила. (с)

Я дуже люблю ютюб канал “Палає”, який ведуть чудові та харизматичні Емма Антонюк та Яна Брензей. На цьому каналі є багато класних інтервʼю, цікаві та корисні обговорення актуальних соціальних проблем. Але це не все! Щомісяця дівчата проводять книжний клуб “Вовчиці”. У цьому місяці вони обрали книгу “Про жінок і сіль” (Of Women and Salt) американської письменниці Ґабріели Ґарсії. І мені вона дуже сподобалась.

Важко описати про що книжка одним абзацом. Якщо коротко, то вона про емігрантів. Хоч вона і невеличка (менше ніж 200 сторінок), але тут є декілька історичних подій різних сторіч, історії 2 родин, величезна кількість соціальних тем. Усе, що треба, щоб зацікавити сучасного читача.

Продовжувати читання Про жінок і сіль – Ґабріела Ґарсіа, 2021

The Matchmaker of Périgord by Julia Stuart, 2007

Я не раз писала, що чергую важкі книжки з легкими. Зараз же під час війни бажання читати більше легкої літератури зросло. Що зовсім не дивно, адже навантаження на психіку дуже сильне. Тому хочеться розслабитись та поринути у світ добра та любові.

Потрапити у цей світ мені допомогла книжка англійської письменниці Джулії Стюарт “The Matchmaker of Périgord”. Вже колись ця авторка рятувала мене від реальності за допомогою роману “The Pigeon Pie Mystery”, від якого я отримала величезне задоволення. Тому була впевнена, що і “Сваха з Перигору” також допоможе розрадити воєнні дні. І зовсім не помилилась.

Це історія про немолодого перукаря Гійома, який не витримав підступної конкуренції у професійній сфері. Одного дня він кардинально змінив роботу. А саме відкрив агенцію знайомств. І наплювати, що у їх маленькому селі усього 33 людини. І наплювати, що всі один одного знають. Адже усі шукають любові.

Продовжувати читання The Matchmaker of Périgord by Julia Stuart, 2007

Вибір – Едіт Іва Еґер, 2017

Свобода полягає в тому, аби прийняти все, що сталося. (с)

На початку року я провалилась в емоційну яму через війну та особисті проблеми, зв’язані з війною. Бахмут, Соледар, Дніпро, Бровари… Я зрозуміла, що не вивожу все це… Але згадала, що в перший місяць повномасштабної війни мені допомогла книжка вийти з цього зцепеніння. А саме“Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі” Віктора Франкла. Тому придбала «Вибір» (The Choice: Embrace the Possible) Едіт Іви Еґер, яку дуже рекомендували читати при саме таких симптомах як у мене. 

“Вибір” – це автобіографічна книга Едіт Еґер, у якій вона розповідає про своє життя.  У 16 років дівчина разом зі своєю сімʼєю потрапила до Аушвіцу. Лише вона та її старша сестра вижили, батьки та дідусь з бабусею померли. Після звільнення з концтабору вона починає своє життя з нуля. Але Едіт продовжує страждати від минулого. Поки не починає розуміти, що таке травма та ПТСР. Використовуючи свій досвід, вона робить висновок, що кожна людина сама творить своє життя. Бути жертвою минулого чи бути вільним від нього – це вже вибір людини:

Ми не могли контролювати найстрашніші явища нашого життя, проте ми мали владу визначати, як саме жити після травми. Вцілілі могли залишатися жертвами ще впродовж тривалого часу після того, як пригнічення припинилося, чи могли навчитися досягати успіху.

Продовжувати читання Вибір – Едіт Іва Еґер, 2017

Де немає Бога – Макс Кідрук, 2018

Небезпека на людину чатує там, де немає Господа. (с)

Поняття “технотрилер” в мене точно асоціюється з українським письменником Максом Кідруком. Саме читаючи його біографію, я і дізналась що ж то таке. Вікіпедія пише, що “технотрилер — жанр художньої літератури, що досліджує взаємодію людини з реально існуючими технологіями, а насамперед — фатальні помилки у цій взаємодії, що призводять до техногенних катастроф.”

І саме такий роман “Де немає Бога” цього ж автора. Вже з обкладинки зрозуміло, що він буде про авіакатастрофу. І з перших сторінок читач стає свідком помилки за помилкою, що призведуть до цієї катастрофи.

Продовжувати читання Де немає Бога – Макс Кідрук, 2018

Республіка Дракона – Ребекка Кван, 2019

Друга частина циклу “Макова війна” (відгук на першу книгу тут) вийшла під назвою “Республіка Дракона” (The Dragon Republic). І вона мені сподобалась, і не сподобалась водночас.

Війна скінчилась завдяки Рін та її дару. Але Рін не може змиритися зі внутрішнім болем: почуттям провини, втрати Алтана, боязні самої себе. Тому все, що вона хоче – це помститися Імператриці. Та для цього їй потрібні союзники. Так Рін знову занурюється у нову війну: Республіки проти Імперії.

Чесно кажучи, першу частину книги мені було нудно читати (а це на хвилиночку понад 400 сторінок!). Ці політичні ігри, описи флоту, битви, самостраждання Рін не викликали в мене ніяких емоцій. А от останні 30-40% були захопливими. А фінал – взагалі приємно здивував (за що я і поставила 4 зірки з 5).

Продовжувати читання Республіка Дракона – Ребекка Кван, 2019