Архів теґу: #психічні розлади

Хто ти такий? – Артем Чех, 2021

Все тріщить і рветься. (с)

Знаєте, є такі книжки, які наче і цікаві, але їх важко читати. Саме важко примусити себе сісти і читати. Ти постійно відволікаєшся на телефон, на птахів за вікном, навіть ідеш мити посуд, лише щоб не сідати за цю книгу. Ось так у мене було з романом “Хто ти такий?” Артема Чеха. Він невеличкий, глибокий, хороший, але бажання читати його періодично зникало. Але коли вже сідала, то було важко відірватися. Щось відволікло і знову змушуєш себе взятися за книгу. І так по колу. Я не знаю чому так. Можливо, занадто багато суму, безнадійності і сірості у ній.

У книзі немає як такого сюжету. В цілому, це про дружбу малого Тимофія і Фелікса – хахаля його бабусі. Фелікс – колишній контррозвідник, страждає на ПТСР, від чого постійно пʼє. Він то зʼявляється, то зникає в житті малого. Але саме цей дивакуватий Фелікс найбільше впливає на формування Тимофія.

Продовжувати читання Хто ти такий? – Артем Чех, 2021

“Я (Романтика)” та “Санаторійна зона” Хвильового, 1924

Як же я хочу назад в Хвильовий. Ницо Потворно

У школі ми не вчили творчість Миколи Хвильового. А якби й вчили, то навряд чи я щось зрозуміла б. Я офіційно заявляю, що “Санаторійна зона” Хвильового – одна з найважчих книжок, що я читала. Якщо на емоційному рівні я ще можу відчути цю повість, то більша частина символів та ідей точно пройшла повз мене. Це з урахуванням того, що я знаю біографію письменника, його погляди та читала коментарі до його творів. Але на то він і авангардист, щоб не все в лоб, як в класичній літературі.

Чому ж я вирішила написати про автора, якого не розумію? Бо Хвильовий мене шокував і вразив. Я давно не читала книжки, які викликали як емоційну, так і інтелектуальну залученість. Але найголовніше – мене вразив сам автор.

Продовжувати читання “Я (Романтика)” та “Санаторійна зона” Хвильового, 1924

Покоївка – Ніта Проуз, 2022

I am your maid. I know so much about you. But when it comes down to it: what is it that you know about me? (с)

І знову черговий легкий детектив. В цей раз канадської письменниці Ніти Проуз під назвою “The Maid” або ж “Покоївка”. Він для мене на межі з легким та примітивним. І, певна річ, це не додає йому честі.

Отже, головна героїня Моллі – молода дівчина 25 років, яка працює в великому та престижному готелі. Вона незвична: Моллі не розуміє сарказм, мову тіла та коли з неї жартують. Вона довірлива та прямолінійна. В один свій робочий день вона знаходить у номері мертвого постійного клієнта. З цього моменту її просте та зрозуміле життя змінюється: арешти, підозрювані, адвокати, наркотрафіки, кохання та зради.

Продовжувати читання Покоївка – Ніта Проуз, 2022

Бездна Челленджера – Нил Шустерман, 2015

Страшен не океан снаружи, а буря изнутри (с)

Люблю книги, которые задают больше вопросов, чем дают на них ответы. Когда ты сидишь, прочитав последнюю страницу, не можешь отложить её. В голове крутятся сотни вопросов: внятные и размытые, четкие и смутные. И ты пытаешься их сформулировать, найти хоть малейшие намеки на их ответы и думаешь-думаешь-думаешь.

Вот такое чувство у меня было после прочтения “Бездна Челленджера” (Challenger Deep) американского автора Нила Шустермана. Опять же я не читала аннотацию, поэтому совершенно не знала о чём же будет книга. И как мне кажется, это было неправильным решением. Именно здесь надо знать контекст.
Или же будет так как у меня. Первые главы вызвали у меня недоумение: я просто не могла понять что же происходит. И потому я не могла понять почему же такие хорошие отзывы на книгу. И только проценте на 25 я начала догадываться что с героем и связывать между собой две сюжетные линии. Теперь я жалею, что сначала читала не так внимательно и многое прошло мимо меня((

Продовжувати читання Бездна Челленджера – Нил Шустерман, 2015