Архів категорії: Сучасна література

Уроки короля жахів: Як писати горор – Ростислав Семків, 2020

Ходімо, я розкажу вам про Стівена Кінґа — супермена зі штату Мен, що спершу був простим працівником пральні та вчителем англійської мови. Це не просто історія успіху — це страшна історія успіху. (с)

Тільки в цьому році я дізналась, що у Ростислава Семківа є книга під назвою “Уроки короля жахів: Як писати горор”. Чесно кажучи, письменництво мене ніколи не приваблювало, а от почитати про Стівена Кінга було дуже привабливо. Тому я і взялась за цей nonfiction. І він мені в цілому сподобався.

Анотація до книги:

За що Стівен Кінґ здобув титул «короля жахів»? Як він став мільйонером із мільйонними накладами та найбільш екранізованим автором у світовій літературі? У чому секрет його феноменальної письменницької продуктивності? Врешті, чому ми можемо навчитися в Кінґа?

Ростислав Семків розповідає найцікавіші подробиці з життя письменника, ділиться історією та законами горору. Автор аналізує творчі прийоми, принципи письма та маркетингові ходи, які використовує Кінґ, і якими варто користуватися іншим.

В одній книзі зібрані практичні поради, які Кінґ дає у своїх «Про письменство», «Danse Macabre» та інших текстах, і творчі інструменти, про які «король» змовчав, але вони точно працюють.

Книга буде корисна авторам-початківцям, кінґоманам та всім, кого цікавить залаштунки літературного процесу.

У відгуку до роману “Інститут” я вже трохи підіймала тему чому Кінг багатьма сприймається як автор легкого чтива (або ж fiction, але не literature), і чому це не так. І якщо мої слова не так значущі, то от до слів літературного критика, автора книжок та літературознавця Ростислава Семківа точно треба прислухатися. Він чітко, конкретно описує чому Стівен Кінг справжній талановитий письменник.

Продовжувати читання Уроки короля жахів: Як писати горор – Ростислав Семків, 2020

Юра – Марина Гримич, 2020

 

В одному із інтервʼю Марина Гримич розповіла, що її перший задум був писати роман про 60-ті роки. Але їй в руки потрапили архівні документи 47-го року: усіх тих пленумів Спілки, газети того часу та партійні постанови. Так зʼявилася “Клавка”. Проте ідея все ж написати про 68-ий лишилась. Органічно виникло продовження історії, з тими ж героями, але вже в інших умовах. Так зʼявився роман “Юра”. Він вийшов доволі самобутній та самостійний. В принципі, його можна читати і без “Клавки”.
“Юра” викликав в мені тільки позитивні емоції і сподобався набагато більше. Я прям засмутилась, що книжка закінчилась, бо вона прекрасна!

Київ, 1968 рік, кінець «відлиги». Юра – студент-фізик, успішний комсомольський ватажок, перспективний науковець-початківець – потрапляє в лещата непростих обставин і в пекло власних сумнівів: йому потрібно зробити моральний вибір, а він відчуває, що не готовий до цього. Адже його життя є своєрідним буфером поміж двома світами, – з одного боку, світом «золотої молоді», дітей секретарів ЦК КПУ, ЦК ЛКСМУ, КДБ, а з іншого – світом його мами Клавки, яка є однією з тих безіменних і негероїчних представників української інтелігенції, що тримають на своїх плечах могутній тил для шістдесятництва.

Будьте обережні, бо “Юра” починається зі спойлерів! Тож самі вирішуйте чи треба воно вам!

Продовжувати читання Юра – Марина Гримич, 2020

Я бачу, вас цікавить пітьма – Ілларіон Павлюк, 2020

«Я [сердечко] БУСЬКІВ _АД». (с)

Я закінчила з “Білим попелом”, потім з “Танцем недоумка”, щоб перейти до головного боса  Іларіона Павлюка, а саме до роману “Я бачу вас цікавить пітьма”. Адже якщо ви хоч трохи крутитесь в книжних спільнотах, то ви просто не могли не чути про цю книгу.

Я змогла приборкати цього боса не з першої спроби. Я починала читати книгу вперше, коли була емоційно виснажена. І мене вистачило лише на першу главу, оскільки не змогла винести відчуття безнадійності та якоїсь чорнухи. Другий раз я почала читати вже більш в емоційно стабільному стані. І це зовсім інші відчуття. Книга захопила мене. 

Анотація  до роману:

Київського кримінального психолога Андрія Гайстера відправляють консультантом у богом забуте селище Буськів Сад. Зимової ночі там зникла маленька дівчинка. А ще там водиться Звір — серійний маніяк, убивств якого тамтешні мешканці воліють не помічати... У цьому проклятому селищі, де все по колу і всі живуть життям, яке ненавидять, розслідування постійно заходить у глухий кут. Андрій вірить, що загублена дівчинка, попри все, жива і він її знайде. Але нікому, крім нього, це не потрібно.

«Я бачу, вас цікавить пітьма» — історія про непробивну людську байдужість і пітьму всередині нас. Про чесність із собою й ціну, яку ми готові заплатити за забуття. Про гріхи, що матеріалізуються, і спокуту, дорожчу за спокій.

Продовжувати читання Я бачу, вас цікавить пітьма – Ілларіон Павлюк, 2020

Щурячий лаз – Філіп Сендс, 2020

Збагнути душогубця — важливіше, ніж жертву. (с)

Я не любителька жанру nonfiction, але періодично його читаю. Особливо, якщо його хвалить сам Стівен Кінг (завжди на це ведусь!). Саме так в мої руки потрапила книга “Щурячий лаз. Кохання, брехня та справедливість на шляху втечі нацистського злочинця” (The Ratline) Філіпа Сендса. Філіп Сендс – франко-британський юрист/адвокат (неочікувано!), який написав 16 книг із міжнародного права.
Це моя перша книга, яку можна схарактеризувати як літературна журналістика. Або ж як пише сам Філіп Сендс – нехудожній роман. І це було дуже захопливо!

Анотація:

У цьому захопливому, невигаданому трилері на основі реальних подій Філіп Сендс пропонує унікальну розповідь про життя нацистського групенфюрера SS Отто Фрайгера фон Вехтера та його дружини Шарлотти. Досліджуючи приватний архів сімейних листів і щоденників, він розкриває правдиве історичне тло про життя до і під час війни, про втечу в Альпи, переховування в Римі, а також про часи Холодної війни.

Минає багато часу перед тим, як відкриються нові таємниці, що переслідують молодшого сина Вехтера, адже він продовжує вірити, що його батько був хорошою людиною. Що ж насправді трапилося з Отто Вехтером, коли він очікував на переправу до Аргентини через «щурячий лаз», заручившись підтримкою ватиканського єпископа? І що криється за раптовою та несподіваною смертю Вехтера?

Продовжувати читання Щурячий лаз – Філіп Сендс, 2020

Знову й знову – Бен Елтон, 2014

Мені здається я не читала жодного поганого відгуку на роман “Знову й знову” (Time and Time Again) англійського письменника Бена Елтона. Тільки схвальні «захопливо» та «не відірватися». Саме тому і вирішила його почитати. І трошки розчарована…

Я не люблю писати короткі описи книжок, тому часто беру їх анатоції. Так я збиралась зробити і в цей раз. Але коли прочитала її, то дуже зраділа, що не читала її до того як взялась за роман. Адже вона спойлерить всю розвʼязку!
ТОЖ БУДЬТЕ УВАЖНІ ТА НЕ ЧИТАЙТЕ АНОТАЦІЮ ДО КНИГИ

2025 рік. Г’ю Стентон втратив родину. Його вигнали з армії. Загублений та одинокий, без сенсу життя та бажання жити далі. Але йому пропонують таємне і важливе завдання: відправитися в 1914 рік, не допустити велику війну і запобігти гибелі мільйонів людей. Тож Гʼю збирається врятувати ерцгерцога Франца Фердинанда.

Продовжувати читання Знову й знову – Бен Елтон, 2014