Як я неодноразово писала, я обожнюю чорний гумор. А якщо за ним ховаються серйозні теми, то це прям любов. А якщо одна з тем – це колективна травма, то просто shut up and take my money. 

Саме таким для мене став роман “Дерева” американського письменника Персіваля Еверетта. Я багато сміялась, багато гуглила, багато сумувала, багато офігівала і багато думала. А це явно показник сильної книги.

В маленькому містечку Мані штату Міссісіпі відбувається низка вбивств. Кожен раз поруч з вбитим білим чоловіком знаходять труп чорного, який постійно зникає. 

На цю справу відправляють двох спецдетективів з Бюро розслідування. І ось 2 чорних детективи намагаються розібратися, що ж се коїться: чому таким жорстоким методом вбито цих “бідолах” (якщо що, то тут багато відірваних мошонок, я попередила)) і чому постійно зникає з моргу чорний, який точно мертвий.

Продовжувати читання Дерева – Персавіль Еверетт, 2021 →

Вкрадені люди працювали на вкраденій землі. То був вічний двигун, який живився кровʼю. (с)

У минулому місяці я прочитала роман “Підземна залізниця” Колсона Вайтхеда. І сумнівалась, чи писати відгук, чи ні, але зрозуміла, що таки хочу про нього трохи розповісти. Адже це важлива книга, хоча, на мою думку, ми не цільова авдиторія цієї книги.

Отже, це історія про Корі – 15річну чорну рабиню, яка тікає з плантації. Завдяки підземній залізниці вона покидає штат Джорджія і потрапляє до штату Південної Кароліни. А з цього штату в інший, і інший, і інший…

Підземна залізниця – це реальна мережа, яка існувала в 18-19 столітті в рабовласницьких штатах, яка організовувала втечі темношкірих рабів до північних штатів або ж Канади. Організували все це активісти аболіціоністського руху, його прихильники та вільні чорні. Завдяки цій мережі було врятовано до 100 000 рабів.

Спочатку про сюжет.
Сюжет доволі динамічний, адже героїня постійно тікає. Тільки Корі починає нормально жити, як все руйнується, і вона змушена знову тікати. Дівчину розшукує Ріджвей – ловець рабів, для якого це особиста справа, тому він знову і знову шукає її. (От памʼятаєте “Тигроловів” і протистояння Григорія Многогрішного та майора НКВС Медвина? Оце прям схожий вайб, тільки в умовах США 19 століття). Продовжувати читання Підземна залізниця – Колсон Вайтхед, 2016 →

Я народилася 1920 року, у час пандемії іспанки, і помру 2020-го, під час пандемії коронавірусу. (с)

Почала читати роман “Віолета” чилійсько-американської письменниці Ісабель Альєнде і зрозуміла, що трохи втомилась від жіночих саг (повторюсь, жіночі книги це книги ПРО жінок, а не ДЛЯ жінок!). От читаю і розумію, що це вже було. І це було. І це. Але буквально з 5 сторінки мені було все одно, що я вже це все читала. Бо як же соковито, яскраво та барвисто пише авторка. Вона словами створює магію, яка затягує у вир історій. Тому я не могла відірватися від книги.

Історія проста: головна героїня Віолета пише історію свого життя своєму внуку. А оскільки вона прожила 100 років, то їй є про що розповісти. Її сімʼя була заможною, але після фінансової кризи, була змушена переїхати в маленьке поселення. Без грошей, без звʼязків, але з новими друзями і новими уявленнями про світ. Так Віолета поступово виростає, виходить заміж, закохується (саме в такому порядку), народжує, виховує дітей. Але вона ніколи не зраджує собі та своїм цінностям, хоча й не обійшлось без помилок.

Продовжувати читання Віолета – Ісабель Альєнде, 2022 →

Чесно кажучи, я не дуже хотіла читати роман “Близькості” Кеті Кітамури. Я майже не бачила гарних відгуків, тому нічого не очікувала від нього: не поганого, не хорошого. Але чого не зробиш заради позняківського книжкового клубу, дівчата привіт!

Ну шо ж, так і сталося – книга пройшла повз мене. В мене жодних думок, жодних емоцій, лише маленьке незадоволення фіналом.

Головна героїня працює в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі перекладачкой-синхроністкою. Вона переїхала сюди з Нью-Йорка, тому не почуває себе затишно в цьому новому для неї місті. Вона не почуває себе затишно на роботі, адже перекладає для експрезидента африканської країни, якого звинувачують в геноциді власного народу. Вона не почуває себе затишно в стосунках з чоловіком, який наче намагається розлучитися з дружиною…

Продовжувати читання Близькості – Кеті Кітамура, 2021 →