Архів теґу: #український канон

Меланхолійний вальс – Ольга Кобилянська, 1898

XIX ст, Відгуки, , , ,

…царство на землі належиться тобі! (с)

Отже, продовжую читати #український канон. І Кобилянську в тому числі. Почала я зі знайомої для себе “Землі”, яку читала ще в школі. Памʼятаю, як мені важко давалось ця повість. Ці вічні страждання селян, незрозуміле поклоніння та шанування землі, дивні персонажі… І легше не стало. Я вже в 34 все так же мучилася над святістю землі та дивної для мене поведінки героїв. Ця книжка неактуальна та насправді дуже застаріла. Я не знаю, що з неї можна взяти: психологізм героїв не так щоб розкрито, важкість життя у селі – очевидна. Теза, що “земля повинна бути для людини, а не людина для землі” не те що не нова, а єдина правильна. Тому не здивована, що книжку прибрали зі шкільної програми.

Продовжувати читання Меланхолійний вальс – Ольга Кобилянська, 1898 →

Захар Беркут – Іван Франко, 1883

XIX ст, Відгуки, , , , , ,

Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має власть сама, а більше ніхто. (с)

Інша книга, яка мене вразила актуальністю – це “Захар Беркут” Івана Франка. Чесно кажучи, я не впевнена, що мені є що розповісти про неї, але все одно хочу поділитися. Я її читала в школі і вона пройшла повз мене, що дивно, адже зараз я її проковтнула за один день. Це захоплива історична повість, від якої було просто не відірватися.

Невеличке село Тухля в Карпатах живе миром та злагодою. Якщо є якісь розбіжності чи проблеми, то все вирішується на загальній раді, яка складається зі старійшин та звичайних селян. Один з самих поважних старійшин Захар Беркут. Він мудрий, досвідчений, усі його слухають та з ним радяться.
Але ці землі князь Данило дарує боярину Тугару Вовку. Цей боярин вирубує ліси, паплюжить природу, не шануючи місцевих, їх звичаї та устої. Тож між тухольцями та Вовком починається відкритий конфлікт. Але перед громадою виникає ще більша небезпека – монголо-татарське нашестя.

Продовжувати читання Захар Беркут – Іван Франко, 1883 →

Кассандра – Леся Українка, 1907

XX ст, Відгуки, , , ,


Що правда? Що неправда? Ту брехню, що справдиться, всі правдою звуть. (с)

Після “Оргії” інший твір Лесі Українки, який мене вразив була також драматична поема “Кассандра”. З дитинства я не любила читати міти давньої Греції чи Риму. Все, що я памʼятаю, це що Зевс з усіма займався сексом, обираючи різні образи для цього. Читаючи “Кассандру”, я раділа, що дивилась фільм “Троя” з красунчиками Бредом Піттом та Еріком Баною. Тому моя вам порада, якщо ви не шарите хто такі Паріс чи Агамемнон, то подивіться це кіно перед тим як читати “Кассандру”.

Головна героїня Кассандра, дочка Пріама – останнього (трохи спойлер) троянського царя. Її брат Паріс влюбився в Гелену прекрасну і викрав її у чоловіка спартанського царя Менелая. Той звернувся до свого брата Агамемнона і він зі своїм військом пішов на Трою. 9 років тривала облога Трої.

Продовжувати читання Кассандра – Леся Українка, 1907 →

Оргія – Леся Українка, 1913

XX ст, Відгуки, , , ,

Пам’ятай же, що Рим ходив у Грецію до школи.(с)

У школі, де я навчалась була дуже сильна вчителька з української мови та літератури. Ольга Віталіївна завдяки своїй внутрішній силі та цінностям змогла з легкістю завоювати авторитет. Тому я читала усі книжки, які від нас вимагала програма, та Ольга Віталіївна. Я багато що памʼятаю зі шкільних років. От, наприклад, дотепер памʼятаю уривок з «Intermezzo» Коцюбинського, де герой їв соковиту сливу, читаючи газету про загиблих. Не знаю чому, але це мене вразило. А зараз, живучи в 2023, я сама читаю новини про загиблих, про закатованих, про знищені міста під час сніданку. Такі реалії мого життя…

З початком повномасштабної війни я почала перечитувати всю українську класику. Це бажання зʼявилось ще після прочитання роману “Амадоки” Софії Андрухович, але з лютого 2022 бажання переросло в дію.
Після “Амадоки” я зрозуміла, що мої знання з української літератури дуже поверхові. І мені пощастило попасти на курс “Історія української літератури” в Litosvita. Це один з найкращих курсів, що я проходила за своє життя. 10 лекцій та 5 семінарів з найкращими літературознавцями та критиками: Ростислав Семків, Віра Агеєва, Богдана Романцова, Ганна Улюра та інші. Ми розбирали важливі для нашої літератури письменників та письменниць: від Котляревського до Жадана. Їх становлення, вплив, твори. Я дізналась про такі поняття як інтертекстуальність, західний канон, синестезія, конструктивний динамізм або кверофутуризм. Це були дуже продуктивні 3 місяці. Це було саме те, чого мені так не вистачало.

Продовжувати читання Оргія – Леся Українка, 1913 →