Архів теґу: #фемінізм

Емпусіон – Ольга Токарчук, 2022

Відгуки, Сучасна література, ,

Але ми вважаємо, що все найцікавіше залишається в тіні, там, куди не сягає зір. (с)

Як я писала після прочитання “Зачарованої гори” Томаса Манна мені хочеться прочитати “Емпусіон” Ольги Токарчук, адже цей роман позиціонують як жіночою версією “Зачарованої гори”. І що я можу сказати, це чудова книга з Томасом Манном чи без нього)

Важко писати відгук на книгу, де багато що прояснюється в самому кінці (хоча будемо чесними, вже все ясно буквально з другої половини книги, якщо не раніше). Але спробую без спойлерів.

Отже, осінь 1913 рік. Мечислав Войнич – молодий львівʼянин, який вчиться на інженера, приїздить до Ґерберсдорфу лікуватися від сухот. Він живе в Пансіонаті для чоловіків, а на процедури ходить в санаторій. В пансіонаті він з іншими чоловіками випиває, ходить в гори, слухає місцеві легенди, а ще дискутує, хоча

Войнич уже помітив: хай би чого стосувалася дискусія - чи то демократії, чи то пʼятого виміру, чи ролі релігії чи соціалізму, чи Європи, чи сучасного мистецтва - все врешті-решт зводилося до жінок.

Продовжувати читання Емпусіон – Ольга Токарчук, 2022 →

Польові дослідження з українського сексу – Оксана Забужко, 1996

XX ст, Відгуки, , , ,

раби не повинні родити дітей. (с)

Це перша книга, на яку буде 2 відгуки. Оксану Забужко і її роман “Польові дослідження з українського сексу” я читала у 2020 році. І ось вирішила перечитати, бо впевнена, що багато чого пропустила, коли читала перший раз. Так і сталося. У цей раз було легше, цікавіше і зрозуміліше.

Ось мій перший відгук. До речі, я майже з усім згодна і зараз. Тому раджу його прочитати, адже до нього я додам просто декілька моментів.

У цей раз дійсно було легше сприймати стиль авторки. Прочитавши вже декілька книг, передивившись купу інтервʼю, ти вже готовий до цих кілометрових речень. Ти навіть чекаєш їх, кайфуєш від них, бо ти чуєш саму Забужко. Але, як писала молода Я, треба уловити ритм книги. Треба відчути її, і тоді текст сам відкриється.

Продовжувати читання Польові дослідження з українського сексу – Оксана Забужко, 1996 →

Меланхолійний вальс – Ольга Кобилянська, 1898

XIX ст, Відгуки, , , ,

…царство на землі належиться тобі! (с)

Отже, продовжую читати #український канон. І Кобилянську в тому числі. Почала я зі знайомої для себе “Землі”, яку читала ще в школі. Памʼятаю, як мені важко давалось ця повість. Ці вічні страждання селян, незрозуміле поклоніння та шанування землі, дивні персонажі… І легше не стало. Я вже в 34 все так же мучилася над святістю землі та дивної для мене поведінки героїв. Ця книжка неактуальна та насправді дуже застаріла. Я не знаю, що з неї можна взяти: психологізм героїв не так щоб розкрито, важкість життя у селі – очевидна. Теза, що “земля повинна бути для людини, а не людина для землі” не те що не нова, а єдина правильна. Тому не здивована, що книжку прибрали зі шкільної програми.

Продовжувати читання Меланхолійний вальс – Ольга Кобилянська, 1898 →

Про жінок і сіль – Ґабріела Ґарсіа, 2021

Відгуки, Сучасна література, , , , , , , , , , ,

Слабкість. Ні, ми – сила. (с)

Я дуже люблю ютюб канал “Палає”, який ведуть чудові та харизматичні Емма Антонюк та Яна Брензей. На цьому каналі є багато класних інтервʼю, цікаві та корисні обговорення актуальних соціальних проблем. Але це не все! Щомісяця дівчата проводять книжний клуб “Вовчиці”. У цьому місяці вони обрали книгу “Про жінок і сіль” (Of Women and Salt) американської письменниці Ґабріели Ґарсії. І мені вона дуже сподобалась.

Важко описати про що книжка одним абзацом. Якщо коротко, то вона про емігрантів. Хоч вона і невеличка (менше ніж 200 сторінок), але тут є декілька історичних подій різних сторіч, історії 2 родин, величезна кількість соціальних тем. Усе, що треба, щоб зацікавити сучасного читача.

Продовжувати читання Про жінок і сіль – Ґабріела Ґарсіа, 2021 →