Архів теґу: #дорослішання

Фанат – Нік Горнбі, 1995

Маленькі хлопчики й дівчатка, замкнені в дорослих тілах і змушені давати собі раду. (с)

Ненавиджу, коли після прочитання книги відчуття, що тебе наїбали… Ось саме таке у мене відчуття після роману “Фанат” (Фанат? Хм… англійською “High Fidelity”) англійського автора Ніка Горнбі.

Анотація до книги:

Весела і водночас філософська історія про дорослішання, кохання та, звісно, музику.

Роб - затятий меломан, який керує власним напівзбанкрутілим музичним магазином у Лондоні. Роба тільки-но кинула дівчина, Лора, - йому водночас і прикро, і приємно відчути себе вільним. Зрештою, її музичні смаки не були ідеальними. Слухаючи, як його співробітники складають черговий топ найкращих пісень, Роб створює свій - п’ять історій кохання, що завершились невдало, і водночас намагається зрозуміти, де у стосунках із жінками він бере фальшиву ноту.

Виявляється, що без Лори його життя звучить як осінній блюз...

Мені ця книга нагадала фільм (500) Days of Summer. Чому? Бо цей фільм розділив людей: одна частина думала, що це Саммер – сучка, інша, що Том.
Так і тут. Хтось вважає головного героя Роба – милим, хорошим хлопцем, який намагається стати краще, а хтось (як я) мудаком.
Я дійсно бачу в ньому мудилу, який думає лише про себе і в усьому звинувачує інших, а не себе. Він не робить ніяких висновків, не бере відповідальність на себе і за себе. Роб знецінює інших, висміює багатших, успішніших, не таких як він. Майже всі важливі рішення приймають за нього, що для нього комфортно, адже так легше потім звинувачувати за помилки інших.
Роб намагається зрозуміти, чого від нього йдуть дівчата, і поступово знаходить відповіді. Та чи чесні вони? Чи правдиві? Чи не змінює він їх? 

Продовжувати читання Фанат – Нік Горнбі, 1995

Мій лесбійський досвід самотности – Наґата Кабі, 2016

Всі ми в пошуках “місця, де нас приймають”

Мій попередній досвід в читанні графічних романів був доволі позитивним. Це були прекрасні роботи “Персеполіс” Маржан Сатрапі, “Маус” Арта Шпіґельмана та “The Sandman” Ніла Ґеймана. А от манґи я не читала. “Мій лесбійський досвід самотности” Наґати Кабі стала першою. І мені дуже сподобалось.

Карколомна автобіографічна манґа, яка захопила інтернет! Це чесний і щирий погляд однієї молодої жінки на свою сексуальність, психічний стан і дорослішання у наші часи, зворушлива історія з виразним малюнком, який викликає і сміх, і сльози, зображає не лише пробудження сексуальности авторки, а й чимало інших особистих аспектів її життя, які зрезонують і вам.

Манґа «Мій лесбійський досвід самотности» побачила світ улітку 2016-го, а вже наступного року здобула нагороду Crunchyroll Anime Award за найкращу манґу. Publishers Weekly та Amazon назвали її одним із кращих коміксів 2017-го, а Teen Vogue включив до свого списку мальописів «Найкращі квір-книжки для святкування Прайду 2017». У 2018 році нагороджена премією Гарві в категорії «Найкраща манґа».

Ця книга з перших сторінок зачепила мої емпатичні струни. Можливо, бо відразу відчуваєш щирість що слів, що малюнків манґи. І ця справжня відвертість авторки мене дійсно підкорила.

Продовжувати читання Мій лесбійський досвід самотности – Наґата Кабі, 2016

За Перекопом є земля – Анастасія Левкова, 2023

Перешийок переламався, півострів став островом і дрейфував у невідомому напрямку. Хоча чому ж — відомому: у бік зла. (с)

Сумно, коли всі хвалять книжку, а в тебе вона не викликала такого захоплення… Так, на жаль, у мене вийшло з романом Анастасії Левкової “За Перекопом є земля”. Всі відгуки, які я чула про нього були лише позитивні. Мені ж він не сподобався саме з художньої точки, а от з історичного – навіть дуже. Саме за історичну цінність я і поставила такий високий бал. Тепер все детальніше.

У книзі немає як такого сюжету. Події розгортаються в Криму, а саме в Бахчисараї та Сімферополі. Роман поділений на 3 частини. Перша частина описує дитинство головної героїні (її імʼя читач дізнається вже на останніх сторінках і для цього є причини). Друга частина про невротичне (як каже сама авторка) кохання. Третя ж про анексію Криму та його окупацію.

Продовжувати читання За Перекопом є земля – Анастасія Левкова, 2023

Хто ти такий? – Артем Чех, 2021

Все тріщить і рветься. (с)

Знаєте, є такі книжки, які наче і цікаві, але їх важко читати. Саме важко примусити себе сісти і читати. Ти постійно відволікаєшся на телефон, на птахів за вікном, навіть ідеш мити посуд, лише щоб не сідати за цю книгу. Ось так у мене було з романом “Хто ти такий?” Артема Чеха. Він невеличкий, глибокий, хороший, але бажання читати його періодично зникало. Але коли вже сідала, то було важко відірватися. Щось відволікло і знову змушуєш себе взятися за книгу. І так по колу. Я не знаю чому так. Можливо, занадто багато суму, безнадійності і сірості у ній.

У книзі немає як такого сюжету. В цілому, це про дружбу малого Тимофія і Фелікса – хахаля його бабусі. Фелікс – колишній контррозвідник, страждає на ПТСР, від чого постійно пʼє. Він то зʼявляється, то зникає в житті малого. Але саме цей дивакуватий Фелікс найбільше впливає на формування Тимофія.

Продовжувати читання Хто ти такий? – Артем Чех, 2021

Під знаком чорного лебедя – Девід Мітчелл, 2006

You’re not a maggot. Don’t let dickheads decide what you are. (с)

Я не раз чула про англійського письменника Девіда Мітчелла та його роман “Хмарний атлас”. Але, на жаль, українського перекладу ще немає. До того ж відгуки доволі різні: від “книга шедевр” до “нічого не зрозуміло”. Тому якось насторожено чекаю цей роман. Проте я прочитала його “Дім на Збіччі”, але не можу сказати, що прям дуже сподобалось.
Саме тому нічого не очікувала від книги “Під знаком чорного лебедя” (Blаck Swan Green). Точніше очікувала, що буде складно і нудновато (хм, навіщо тоді я взагалі її обрала для читання?!?). Але як же я помилялась! З першої сторінки, навіть з першого абзацу стало ясно, що це прям “мій” текст.
Після прочитання у мене було бажання, щоб кожен підліток та підлітка прочитали цей роман. А також їх батьки. Бо це один з найкращих романів про дорослішання, що я читала.

1982. Блек Свон Грін – невелике містечко в Англії. Саме тут живе 13-річний Джейсон Тейлор. Життя у хлопця важке. Через заїкання в нього проблеми з крутими хлопцями у школі. Він пише вірші до місцевої газети, а це не додає крутизни, тому намається це приховати. Вічні сутички зі старшою сестрою, тривога за батьків, які постійно сваряться. Ще й ці дивні дівчата…

Продовжувати читання Під знаком чорного лебедя – Девід Мітчелл, 2006