Архів теґу: #nonfiction

Український nonfiction: Катя Бльостка “Матера вам не наймичка, або Чому діти — це прекрасно…”, 2021

Відгуки, Сучасна література, , , , , , , , ,

Все буде добре. (с)

Після Ірени Карпи та її “Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете” я трохи розчарувалась в українському nonfiction. Але велика купа хороших відгуків на “Матера вам не наймичка, або Чому діти — це прекрасно…” Каті Бльостки змусили мене ризикнути й все ж таки придбати її. Правда купила її в аудіоформаті, про що зараз жалкую, адже впевнена, що захочу перечитати її. Бо це просто чудова, смішна та дуже корисна книжка, яка розвінчує багато мітів щодо материнства.

Катя Бльостка – українська блогерка, яка переїхала до США, де виховує 4 синів та собаку. Я про неї нічого не знала, але після прочитання книжки почала фоловити в інсті. Катя дуже смішна і завжди підіймає мені настрій, тому highly recommend.

Продовжувати читання Український nonfiction: Катя Бльостка “Матера вам не наймичка, або Чому діти — це прекрасно…”, 2021 →

Український nonfiction: Ірена Карпа “Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете”, 2020

Відгуки, Сучасна література, , , , ,

Минуле вже в минулому, майбутнє ще не настало. Живіть тут і тепер. (с)

Я не люблю читати нон-фікшн, окрім психології. Але якось так трапилось, що за ці місяці я прочитала/прослухала декілька нон-фікшну українських авторів. Тому хочу зробити рубріку “Український nonfiction”, де буду ділитися книжками. Першою була Ірена Карпа “Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете”, друга – Катя Бльостка “Матера вам не наймичка, або Чому діти — це прекрасно…”, третя – Карина Саварина “Не вагітна”. А ще кумедна тематика книжок: шлюб, вагітність, діти – все як боженька прописав. І це наче геть не мої теми, але дещо мене точно зачепило, дещо насмішило, дещо викликало подив, а дещо розчарування.

Почну з Карпи. У студентські роки я читала її книжки, слухала її гурт “Qarpa”, а зараз фоловлю в інсті. Вона розумна, цікава тьотєчка з гарним почуттям гумору. Тому шукаючи щось легке та ненапряжне, обрала її книжку 2020 року “Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете”. Знову ж таки, це геть не моя тема, адже я у шлюбі 11 років і наче не збираюсь з нього виходити. Але як кажуть “най буде”)

Продовжувати читання Український nonfiction: Ірена Карпа “Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете”, 2020 →

У війни не жіноче обличчя – Світлана Алексієвич, 1983

XX ст, Відгуки, , ,


Тремтіння вічності… (с)

Є книжки, до яких потрібно підготуватися, якщо не інтелектуально, то морально. Так у мене було з “У війни не жіноче обличчя” Світлани Алексієвич. Книжка пролежала понад 3 роки у моєму вішлисті, чекаючи свого часу. І тільки зараз зрозуміла, що я до неї готова. Я готова до болю героїнь. Я готова до жахів війни. Я готова до страшних відкриттів. Я готова до правди. Але як я помилялась….
Мене накрило вже на 30 сторінці. Як би я себе не підготувала, як би я не налаштовувалась – як виявилось, я зовсім не була готовою. До цього неможливо підготуватися. Тому все, що залишається – сісти та читати. Як кажуть, треба зірвати пластир одним чітким рухом. Адже ця книга точно вартує цього болю та страждань, від першого до останнього рядка.

Це не художня література, а документальна. Письменниця витратила дуже багато часу у пошуках жінок, які брали участь у Другій світовій війні та які захотіли про неї розповісти. Ці розповіді вилились у багаточасові інтервʼю з ними. Жінки описували як потрапили на війну, чим займалися, свій побут, що очікувало їх після перемоги. Кожна історія унікальна, особиста та реальна. Деякі з них страшні, жорстокі, без прикрас та без лоску. Інші – романтичні, навіть наївні. Але всі вони живі, емоційні та все ж таки сумні, адже цим жінкам, або краще сказати дівчатам, було дуже важко.

Продовжувати читання У війни не жіноче обличчя – Світлана Алексієвич, 1983 →

Питання життя і смерті – Ірвін Ялом та Мерлін Ялом, 2021

Відгуки, Сучасна література, ,

Нема нічого надійного і постійного, все на світі ілюзорне. (c)

Коли почалась війна, я не розуміла як далі жити у цій невизначеності. В тебе не має майбутнього, в будь-яку мить ти або близька людина може померти, страх та безнадія – єдине, що ти відчуваєш. Саме тоді я придбала 2 книжки “Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі” Віктора Франкла та “Питання життя і смерті” (A Matter of Death and Life) Ірвіна Ялома та Мерлін Ялом.

“Питання життя і смерті” написана Ірвіном Яломом – відомим психіатром, який випустив велику кількість книжок та його дружиною Мерлін – поважною вченою. Вони почали писати цю книгу, коли їм було по 87 та 86 років, саме в цей час у Мерлін знайшли рак. Це схоже на щоденник, де вони по черзі діляться своїми думками, страхами, болем, переживаннями. Хімієтерапія проходила дуже важко, тож в якийсь момент Мерлін вирішила закінчити ці тортури та піти з життя. Останні глави Ірвін вже писав сам.

Продовжувати читання Питання життя і смерті – Ірвін Ялом та Мерлін Ялом, 2021 →

Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі – Віктор Франкл, 1946

Думки вголос, , ,

Той, хто знає, навіщо жити, може витримати будь-яке як.
Фрідріх Ніцше

Коли почалась війна, я перебувала у прострації. Я зовсім не розуміла як жити, що робити. Майбутнього не існувало взагалі. Все, що існувало в моєму житті – це новини, новини, новини. Значення “час” зникло. Всі дні перетворились на один безперервний день – 24 лютого.
Мене хвилював мій стан: мене хвилювало як не зійти з розуму від тривоги та страху, як жити в такий важкий період та взагалі як жити далі. Перші тижні я не могла читати, жодної сторінки. Але потім я почала шукати відповіді на мої питання. Так у моєму житті зʼявилась книга Віктора Франкла “Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі”.

Віктор Франкл – відомий австрійський психіатр та психолог. В 1942 році він потрапив до концтабору Терезієнштадт. З жовтня 1944 до кінця війни перебував в Аушвіці. Саме цей досвід привів Віктора Франкла до власного методу психотерапії – логотерапії. Якщо коротко, то логотерапія – це пошук людини власного сенсу життя. Навіть у стражданні можна знайти сенс.

Прагнення знайти сенс життя є головною мотивувальною силою в людині… Я не побоюся сказати, що у світі немає більш дієвої допомоги для виживання навіть в найжахливіших умовах, ніж усвідомлення, що твоє життя має сенс.

Продовжувати читання Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі – Віктор Франкл, 1946 →