Що ж це діється, що діється… (с)

Моєю першою книгою, яку я прочитала після перерви, став роман “Двійник” Жузе Сарамаґу. Це вже 5 книга, яку я читаю у португальського автора. І він все ще мені подобається)

Сюжет супер простий: головний герой – сіренький учитель історії дізнається, що в нього є двійник. Цей двійник живе в його місті, має таке ж тіло, такий же голос, навіть шрами. І це трохи зводить з розуму героя.

 Одразу мене підкупив гумор, а точніше іронія автора. Особливо мені сподобались довгі діалоги здорового глузду в голові героя. Вони просто чудові. Думаю, багато хто впізнає себе)

Продовжувати читання Двійник – Жузе Сарамаґу, 2002 →

я ніколи не був такий щасливий…(с)

Коли як не 14 лютого на день святого Валентина на свято всіх закоханих (яке я до речі не святкую) розповісти про найкращу книгу про кохання, яку я прочитала минулого тижня. І це роман “Припини свої вигадки” французького письменника Філіппа Бессона. Він чуттєвий, пронизливий, справжній і, на жаль, сумний.

Цей невеличкий роман, який можна прочитати за пару годин про кохання двох хлопців. Вони закохуються в одне одного в кінці випускного року. Для них це нові почуття, нові взаємодії, нові вони. 

Продовжувати читання Припини свої вигадки – Філіпп Бессон, 2017 →

Чесно кажучи, я не дуже хотіла читати роман “Близькості” Кеті Кітамури. Я майже не бачила гарних відгуків, тому нічого не очікувала від нього: не поганого, не хорошого. Але чого не зробиш заради позняківського книжкового клубу, дівчата привіт!

Ну шо ж, так і сталося – книга пройшла повз мене. В мене жодних думок, жодних емоцій, лише маленьке незадоволення фіналом.

Головна героїня працює в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі перекладачкой-синхроністкою. Вона переїхала сюди з Нью-Йорка, тому не почуває себе затишно в цьому новому для неї місті. Вона не почуває себе затишно на роботі, адже перекладає для експрезидента африканської країни, якого звинувачують в геноциді власного народу. Вона не почуває себе затишно в стосунках з чоловіком, який наче намагається розлучитися з дружиною…

Продовжувати читання Близькості – Кеті Кітамура, 2021 →

“Оринин” Сашка Столового – це любов, це тепло, це наше. Дуже нравицця. 

Це дебютний роман автора, і я приємно вражена, бо він чудово написаний. Можна сказати, що це сімейна сага, адже це історія однієї родини з села Козіївка на Харківщині впродовж майже 100 років. Починається історія з Першої світової війни і закінчується десь на початку нульових (чесно кажучи, боялась, що буде і про нашу війну, але ніт).

В книзі 3 частини: син, чоловік, дід. Це життєвий шлях головного героя Дем’яна, син Араторна Орини (тому то він і Оринин) з родини Козиків. 

«Моя голубочко, ти справися. Того шо ці всраті жизнєні перепетії ще не знають, хто такі Козики. Не на тих нарвались».

Це ціла історія від діда і баби Демʼяна до його внука. І, певна річ, що окрім якихось особистих подій на життя героїв впливають і історичні: Голодомор, розкуркулення, Друга світова війна, совок з заборонами і контролем, Незалежність України.

Продовжувати читання Оринин. Роман про стелепного чоловіка – Сашко Столовий, 2024 →

Природно, я сподіваюся, що цей курс буде для вас пізнавальним і, власне кажучи, веселим. Ідеться про строго інтелектуальні веселощі. (с)

Обожнюю, коли книга не відпускає. Ось прочитав ти її і ще тиждень повертаєшся до неї знову і знову. Так у мене і з Джуліаном Барнзом і його романом “Елізабет Фінч”. Однозначно він потрапляє в мій топ.

Головний герой згадує протягом всієї книги про свою професорку Елізабет Фінч, з якою у нього були незвичні стосунки (розчарую – тут жодного сексу).

Роман складається з 3 частин, які відрізняються одна від одної.

Продовжувати читання Елізабет Фінч – Джуліан Барнз, 2022 →