
Чесно кажучи, я не дуже хотіла читати роман “Близькості” Кеті Кітамури. Я майже не бачила гарних відгуків, тому нічого не очікувала від нього: не поганого, не хорошого. Але чого не зробиш заради позняківського книжкового клубу, дівчата привіт!
Ну шо ж, так і сталося – книга пройшла повз мене. В мене жодних думок, жодних емоцій, лише маленьке незадоволення фіналом.
Головна героїня працює в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі перекладачкой-синхроністкою. Вона переїхала сюди з Нью-Йорка, тому не почуває себе затишно в цьому новому для неї місті. Вона не почуває себе затишно на роботі, адже перекладає для експрезидента африканської країни, якого звинувачують в геноциді власного народу. Вона не почуває себе затишно в стосунках з чоловіком, який наче намагається розлучитися з дружиною…



