Коли існує сила? Лише в момент її застосування. (с)

Особисто, я люблю жанрові книги. Дуже часто це гарні книги для відпочинку. Але головне їх завдання – вони мають розважати. Вони мають бути захопливими, щоб сюжет нісся, а в тебе не було часу і подумати про логічність дій, мотивацію героїв, сюжетні діри. Бо тільки сюжет провисне – все, ти всі ці недоліки починаєш бачити.

От так у мене було з антиутопією “Сила” (The Power) британської письменниці Наомі Альдерман. Задум класний, структура книги також інтригує, але не вистачає ось цього захоплення, драйву. Читаєш – наче і цікаво, але легко відкладаєш книгу. І через це помічаєш ось ці пройоби, або навіть скептицизм, що саме так суспільство діяло б.

Отже, в якийсь момент у дівчат по всьому світу зʼявляється Сила, щось типу електричного струму, яким вони можуть бити (наприклад, хлопців). Потім ці дівчата розкривають цей дар і в старших жінках. І що почали жінки робити з цією силою? Правильно, бити кривдників, тобто чоловіків, захоплювати владу в містах, країнах. Тепер жінки стали контролювати світ. Чоловікам, певна річ, це не подобається (дивно, чому?), тому вони намагаються втримати свої привілеї, створивши терористичну організацію “Чоловіча сила” (звучить, як назва препарату для потенції).
Але хто ж переможе?

Продовжувати читання Сила – Наомі Алдерман, 2016 →

Я обожнюю книжки Кадзуо Ішіґуро, але чомусь довго йшла до його останнього роману “Клара і Сонце” (Klara and the Sun). Мене чомусь лякало, що це роман-антиутопія та наукова фантастика. Я не могла уявити, про що ж це буде. Що дуже дивно, адже що “Похований велетень”, що “Не відпускай мене” – це також не класичні романи, як, наприклад, “Художник хиткого світу” чи “Залишок дня”. Проте це не завадило мені насолодитися творами.
Але я рада, що я прочитала “Клара і Сонце” саме зараз. Адже він мені потрапив у правильний час. Бо скоріш за все в інший час ця книга мене трохи розчарувала б, а зараз – дуже потішила.

Події книги нам переказує унікальна оповідачка: дівчина-роботка Клара,
створена для того, щоб стати штучною приятелькою дитині, яка обере її у крамниці. Це вишукано ніжна й водночас бездоганно стримана історія про життя у світі, де панують високі технології, діє новітня класова система, а генетичне редагування — звична річ. Роман немовби перегукується з попередніми книгами Ішіґуро, бо в ньому автор шукає відповіді на ті самі вічні питання. Чи є в кожному з нас щось настільки особливе, чого ніяк не відтворити? Чи має в собі дещо неповторне той, кого сконструйовано без серця і душі? І що означає любити когось іншого — а надто в епоху, коли ми замислюємось про те, чи можемо дізнатися геть усе про людину за допомогою даних і алгоритмів?

У деяких відгуках я читала, що це казка для дорослих. Так, я погоджуюсь з цим. Але це хороша казка. Вона глибока, психологічна, просто чудова. Вона нагадує серію “Я скоро повернуся” у серіалі «Чорне дзеркало». А саме про роботів, які на основі штучного інтелекту намагаються замінити справжню людину. 

Продовжувати читання Клара і Сонце – Кадзуо Ішіґуро, 2021 →