Архів теґу: #Букерівська премія

Одержимість – А.С.Баєтт, 1990

XX ст, Відгуки, , , , ,

Літа в нас за дверима Таємниця.(с)

Я прочитала роман “Одержимість” А.С. Баєтт пару місяців тому і все ще під враженням від нього. Я настільки від нього в захваті, що все ще не можу підібрати слова, щоб описати його. До того ж ця книга така багатошарова, багатосенсова, що я навіть не знаю з чого почати, адже кожна тема варта обговорення.

Тому це буде моє намагання хоч трохи розповісти вам про “Одержимість”, щоб ви її купили, а ще краще – прочитали) Коли будете купляти цей роман, то захопіть одразу і “Книгу для дітей”, бо вона не менш крута!

Отже,
1986. Молодий текстолог Роланд Мітчел, який досліджує життя та творчість відомого вікторіанського поета Рендольфа Генрі Еша, знаходить в одній з його книг чернетку романтичного листа. Він разом з іншою літературознавицею Мод Бейлі намагається зʼясувати, хто ж ця таємнича жінка, якій Еш пише. Починається розслідування, яке змінює і самих героїв, і уявлення про поета та його життя.

Продовжувати читання Одержимість – А.С.Баєтт, 1990 →

Довіра – Ернан Діаз, 2022

Відгуки, Сучасна література, , ,

Дуже важко писати відгук на книгу, якщо сама ж вчора всім радила не читати відгуки та анотації до неї. Але ж хочеться розповісти ж про неї…
Тому буду намагатися написати максимально без спойлерів, не розкриваючи майже нічого)) Це буде доволі короткий відгук ні про що))

Отже, “Довіра” (Trust) аргентинсько-американського письменника Ернана Діаса. За цей роман він отримав Пулітцерівську премію та потрапив в лонг лист Букера. Головною фішкою роману є те, що це книги у книзі. Плюс історія в історії. Якщо пояснювати, що я маю на увазі, то це якщо не вбʼє, то точно зіпсує кінцівку.

Це та книга, коли ти читаєш одне, потім зовсім інше, нічого не розумієш. Третій розділ викликає ще більше здивування. А от після цього приходить розуміння всього задума автора, повна картина роману. Тому раджу не переживати, просто довіритися тексту і віддатися його течії.

Продовжувати читання Довіра – Ернан Діаз, 2022 →

Під знаком чорного лебедя – Девід Мітчелл, 2006

Відгуки, Сучасна література, , , ,

You’re not a maggot. Don’t let dickheads decide what you are. (с)

Я не раз чула про англійського письменника Девіда Мітчелла та його роман “Хмарний атлас”. Але, на жаль, українського перекладу ще немає. До того ж відгуки доволі різні: від “книга шедевр” до “нічого не зрозуміло”. Тому якось насторожено чекаю цей роман. Проте я прочитала його “Дім на Збіччі”, але не можу сказати, що прям дуже сподобалось.
Саме тому нічого не очікувала від книги “Під знаком чорного лебедя” (Blаck Swan Green). Точніше очікувала, що буде складно і нудновато (хм, навіщо тоді я взагалі її обрала для читання?!?). Але як же я помилялась! З першої сторінки, навіть з першого абзацу стало ясно, що це прям “мій” текст.
Після прочитання у мене було бажання, щоб кожен підліток та підлітка прочитали цей роман. А також їх батьки. Бо це один з найкращих романів про дорослішання, що я читала.

1982. Блек Свон Грін – невелике містечко в Англії. Саме тут живе 13-річний Джейсон Тейлор. Життя у хлопця важке. Через заїкання в нього проблеми з крутими хлопцями у школі. Він пише вірші до місцевої газети, а це не додає крутизни, тому намається це приховати. Вічні сутички зі старшою сестрою, тривога за батьків, які постійно сваряться. Ще й ці дивні дівчата…

Продовжувати читання Під знаком чорного лебедя – Девід Мітчелл, 2006 →

Вернон Господь Літтл – ДіБіСі П’єр, 2003

Відгуки, Сучасна література, , , , ,

Ну що це за життя таке? Срань, а не життя. (с)

Чому?!? Чому так важко писати відгуки на книжки, які сподобались?!? Ось я прочитала охуєнний роман “Вернон Господь Літтл” (Vernon God Little) австралійського письменника  ДіБіСі П’єра, а в голові все, що є це “піздато”. Все! Ну чому так?
В принципі, ось це “піздато” також відгук, але все-таки хочеться так описати роман, щоб ви пішли і купили його. Це дебютний роман автора і він одразу за нього отримав Букера. Бо він того реально вартий.

Якщо вас покоробили мати, то ця книга точно не для вас. Адже розповідь ведеться від 15-річного хлопця Вернона, якого звинувачують у співучасті масшутінга його класу, де загинуло 16 людей. Певна річ, він не буде використовувати фрази на кшталт “ой лишенько” чи “в мене неприємності”. О ні! Він скаже як раз “блять” та “мені пизда”. Як і звичайний пересічний підліток, якого чмирять однолітки, у якого немає батька, мати якого думає лише про новий холодильник і хоч якогось чулувіка в домі та найкращий друг якого, виніс собі мізки.

Продовжувати читання Вернон Господь Літтл – ДіБіСі П’єр, 2003 →

Как-то лошадь входит в бар – Давид Гроссман, 2014

Відгуки, Сучасна література, , ,

Дайте же ему рассказать его историю! (c)

Про книгу “Как-то лошадь входит в бар” израильского писателя Давида Гроссмана я узнала из инстаграмма Александра Роднянского, где он её советовал для чтения. Не знаю почему, но я подумала, что это автобиографичная книга настоящего стендапера. Поэтому когда начали появляться новые персонажи, стала подозревать, что что-то не так. А то что этого автора я уже читала, а именно роман “С кем бы побегать” вообще забыла. К тому же он мне очень понравился.
Так что только с 20% я начала по-другому относиться к этой книге. И я рада, что её не бросила, она пронзила меня своею болью, трагичностью, искренностью. Не просто так роман был удостоен Международной Букеровской премии. И мне очень обидно, что у этой книги мало читателей на лайлибе, да и оценка 3,4, хотя и понимаю почему так.

Сюжет простой. 57-летний комик Довале выступает со своей программой. Шутки-хуютки (именно так, они очень похожи на шутки “бати”), и в какой-то момент он начинает рассказывать историю из жизни. Опять же ничего странного, так все делают стендаперы. Но его история вызывает не смех или улыбки, а недоумение, тревогу и огромную печаль. Довале рассказывает про один день из его жизни – день, когда он узнал, что он едет на похороны к родителю.

Продовжувати читання Как-то лошадь входит в бар – Давид Гроссман, 2014 →